Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 15. січня/януара 2026 р.
Стріча з Президентом Польской Республикы
Вчера, в Президентскым Палаци Президент Польщы Кароль Навроцкій і його жена Марта Навроцка стрітили ся з представниками костелів, церкви і вызнаньовых звязків та нацийональных і етнічных меншын. Президент в слові до згромадженых повіл, што чує ся одповідальный за вшыткых громадян без огляду на тото, в якым храмі молят ся до Господа Бога і з якой меншыны походят. За православну Церков присутны были м.ін. митрополита варшавскій і цілой Польщы Сава і владыка Юрий, архієпископ вроцлавско-щеціньскій, православный ординарий Польского Войска. Грекокатолицку Церков представлял митрополита Євген Попович, архієпископ перемышльско-варшавскій. Нацийональны і етнічны меншыны репрезентувал Спілведучый СКУтНіЕМ Григорий Куприянович, якій мал своє выступліня. Стріча з президентском паром одбыла ся в часі припадаючым на Тыжден Молитв о Єдніст Християн, але так само в Новый Рік за юлияньскым календарьом.
Лемківскій Річник 2025
Протягом 2025 р. Стоваришыня Лемків выдало дальшый свій періодик – Лемківскій Річник 2025. То выданя, якє є посвячене істориі та культурі Лемків. Тогорічный Лемківскій Річник посвяченый єст, по перше, памяти Богдана Ґамбаля (1965-2020). Споминову статю під назвом «Сім талантів Богдана Ґамбаля» написала Анна Кырпан. Др Богдан Горбаль опубликувал дві статі о лікарях на Лемковині за австрийскых часів і о курортах в тым часі. Ведучый СЛ Андрий Копча описал 110. річницю битвы під Ґорлицями. Севериян Косовскій написал текст о Методию Трохановскым. Даміан Новак описал цікаву тему Тайного Братства Св. Параскєвы в Мысцовій. Дальше в части «Культура» сут публикуваны два розділы з автобіоґрафічной повісти Ярослава Трохановского. Мирослав Трохановскій описал 25-літя діяльности працовні ікон Мандиліон. Послідня част Річника посвячена єст картоґрафіі, де мапы публикує Богдан Копча.
Уж заран вернісаж выставы «Формы прусутности»
Уж заран в польскій столици одбуде ся вернісаж выставы пн. «Формы присутности. Штука Лемків / Карпатскых Русинів». По ним выстава буде презентувана до 30. червця/юнія тр. в Державным Етноґрафічным Музею в Варшаві. Єст то перша так шырока презентация артистичного доробку Лемків / Русинів, на котрій Енді Варголь, Епіфан Дровняк (Никыфор) і Юрий Новосільскій стрітят ся з артистками і артистами фунґуючыма дотля поза головным каноном. Експозиция обнимат шырокій ґеоґрафічный контекст – од Польщы, Словациі, Мадяр, через Чехы, Румунію, Украіну і Хорвацию, аж по діаспору в ЗША. Як подає орґанізатор выставы, Державный Етноґрафічный Музей, порушат она вельорічну тишу і вказує выключыня присутне в істориі інституцийонального приниманя штукы. Вказує, же спадковина Лемків / Карпатскых Русинів не вертат, але фурт тырват, мимо проб єй анулюваня і асиміляциі, як жывый елемент сучасной культуры. Куратором выставы єст др Михал Шымко, а серед медияльных патронів находят ся ЛЕМ.фм і Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях.
Митрополита Йона Максим одвиділ грекокатоликів в Швайцариі
Высокопреосвященный владыка Йона Максим, пряшівскій архієпископ і митрополита в суботу 10. січня/януара одвиділ грекокатоликів зо Словациі, котры жыют в Швайцариі. На літургію до Бірменсдорфу, в кантоні Цуріх, пришло понад 60 краянів. Разом з митрополитом служыли літургію отец Хрісостомос Канавакіс і отец Матіас Едуард Верфелі, котры служат іншоязычным вірным в візантийскым обряді, а так само отец Володимір Панчак, котрый походит зо Словациі, і діє в швайцарійскій парохіі Целеріна. Візита владыкы была про грекокатоликів зо Словациі великым духовным збуджыньом, кєд же і на чужыні несут в серци любов до свого обряду і кажда літургія ім приносит радіст з навернутя до власных коренів.







