Сумар дня на 17. листопада/новембра 2025 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 17. листопада/новембра 2025 р.

Русины на Словациі мают свій переклад Нового Завіту

В пятницю 14. листопада/новембра в Пряшові прошла історична подія для Русинів на Словациі. В тот ден в Катедральным Соборі святого Йоана Крестителя было одпрезентуване выданя Святого Писма – Нового Завіту по русиньскы. То перше комплетне выданя 27 канонічных книг по русиньскы. Введіня до жытя русиньского перекладу Нового Завіту мало быти з участю пряшівского грекокатолицкого архієпископа і митрополиты Йоны Максима, але в послідній хвили пляны ся змінили – владыка пішол до Румуніі на інтронізацию нового митрополиты румуньской церкви. Повірил за себе протосинкєля Пряшівской Архієпархіі – архімандриту Марка Дурлака. На торжественній подіі был участный єден з двох головных перекладачів – отец Франтішек Крайняк. Осифови Кудзейови здравотны причыны не дозволили прийти. Серед гости были м.ін. Петро Крайняк – віцепріматор міста Пряшів, председа Русиньской Оброды на Словациі і єдночасно крайскій посланец і член Рады Влады СР про народностны меншыны Мартін Караш ци директор Театру Александра Духновича Мариян Марко. Участ взяли і священникы з Общества святого Йоана Крестителя, котры трудят ся выдаваньом русиньскых біблийных і літургічных тлумачынь і іх вводжыньом до практикы в храмах. На подію пришли і медиі, в тым цілословацкы. Веце о подіі і русиньскым перекладú Нового Завіту прочытате в дописі на нашым портали.

Прелекция о Бачваньскых Русинах в Рускій Бурсі в Ґорлицях

Уж в найближшу суботу, 22. листопада/новембра в Рускій Бурсі в Ґорлицях др габ. Томаш Квока выголосит прелекцию о Бачваньскых Русинах. Выклад приближыт історию Русинів в Войводині од половины XVIII столітя по сучасніст, з особливым увзаглядніньом істориі ХХ столітя: меджевоєнного періоду культурно-нацийонального одроджыня, повоєнного розвитку в социялистичній Югославіі та соспільно-політичных перемін по 1990 році і днес. Др габ. Томаш Квока єст абсольвентом сербской філолоґіі Ягайлоньского Університету, ступін габілітуваного доктора здобыл в обшыри гуманістичных наук в дисципліні языкознавство. Єст автором моноґрафіі «Войводина і єй Русины. О языку, культурі і істориі войводиньскых Русинів». Науково занимат ся м.ін. історийом і специфіком Войводины, языками меншын той обшыри та языковом політиком в Сербіі. Серед його заінтересувань сут і русиньскы языкы в Середній Европі ци лемківска/русиньска культура в Польщы і Войводині. Доповід зачне ся о 17.00 год. і буде выголошена в польскым языку.

Дальша дорогова інвестиция в ґміні Крениця

Ґміна Крениця реализує дальшу інвестицию при воєвідскій дорозі нр 981. Іде о будову тротуарів, для поправы безпекы і комфорту жытелів. Як поінформувал бургомайстер Крениці Пьотр Рыба, першый одтинок в Полянах єст уж готовый. Тепер тырвают працы в шолтыстві Перунка. Задача єст спілфінансувана Малопольсым Воєвідством і ґміном Крениця.

Крениця інвестує в спортову інфраструктуру

Крениця єст штораз ближе реализациі великой спортовой інвестициі. В жытя вошол новый плян просторного заґаздуваня, котрый допущат будову штучно мороженого санечково-бобслейово-скелетонового тору на Горі Івонка. Тепер зачне ся процедура позыскуваня середовискового рішыня для той інвестиці. Єдночасно ведены сут діяня, котры мают запевнити фінансуваня цілого проєкту. Такій тор уможливил бы одкрытя в Крненици осередка олимпійскых рыхтувань. Подля власти курорту, то велика шанса для спортового, туристичного і економічного розвитку цілой Крениці.