lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Брак результатів
Вшыткы результаты

Сумар дня на 18. грудня/децембра 2025 р.

Севериян Косовскiй Севериян Косовскiй
18. 12. 2025
» Сумар дня

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 18. грудня/децембра 2025 р.


Ельпіс ратує дальшы стары книгы

В посліднім часі закінчыла ся консерваторска робота над штырьома церковныма стародруками з колекциі Єпархіяльного Осередка Православной Культуры «Ельпіс». Під опіку консерваторів трафили штырі книгы выдрукуваны в часі І Польской Республикы та в ХІХ ст. Найстаршом з книг была Євaнгелия з 1665 рока, выдрукувана во Львові в друкарни Михала Сльозкы, походжыня книгы – Чернілова (яворівскій повіт). Другом книгом был Октоіх з 1671 рока, так само выдрукуваный во Львові, книга походит з Білянкы. Дальше, консервациі была піддана Tріод Квітна – Пятдесятниця з 1688 рока (незнане походжыня) та Ірмолоґійон з 1858 рока, з Ріпок, выдрукуваный через друкарню знаного львівского Ставропіґійского Інституту. Ельпіс консеквентні реализує долготермінову стратеґію охороны церковного писменництва. Дотепер зроблено консервацию 47 стародруків. Закінчыня тогорічного етапу робіт не єст фіналом, а черговым етапом стараня о материяльну спадковину Церкви.


Владыка Йона Максим поблагословил колядників

В неділю 14. грудня/децембра одбыла ся в пряшівскым Катедральным Соборі св. Йоана Крестителя Божеска літургія получена з посланьом колядників Доброй новины. Торжественну літургію одправлял пряшівскій архієпископ і митрополита кыр Йона Максим. На кінци поблагословивл вшыткы діти і молодіж, котры вчас різдвяных свят будут колядуваньом оголошати радістну новину о народжыню Ісуса Христа. Вызбераны колядниками грошы підут на підпору гуманітарных і розвитковых проєктів в субсагарскій Африці. По богослужыню владыці колядницкій выступ дали діти і молодіж з парохіі Чырч.


Епіфан Дровняк в Вадовицях

В Папскым Музею в Вадовицях мож видіти в тым часі нову выставу творчости Епіфана Дровняка – Никыфора. На двох музейных поверхах розміщено в сумі 40 образів. Головна тема експозициі то «тепло родинной хыжы», кєд же більшіст з презентуваных творів то представліня м.ін. середины хыж, кухні, але так само сут м.ін. міста ци колейовы стациі. Выстава буде доступна до 26. лютого/фебруара. Хоц Музей посвяченый є папі Йоанови Павлови ІІ, як раз презентує він і творчіст повязану зо світскыма артистами.


Выняткова выстава – неодолга в Варшаві

«Формы присутности. Штука Лемків / Карпатскых Русинів» – так звучыт наголовок часовой выставы, яка презентувана буде од 17. січня/януара до 30. червця/юнія 2026 р. в Державным Етноґрафічным Музею в Варшаві. Єст то перша так шырока презентация артистичного доробку Лемків / Русинів, на котрій Енді Варголь, Епіфан Дровняк (Никыфор) і Юрий Новосільскій стрітят ся з артистками і артистами фунґуючыма дотля поза головным каноном. Експозиция обнимат шырокій ґеоґрафічный контекст – од Польщы, Словациі, Мадяр, через Чехы, Румунію, Украіну і Хорвацию, аж по діаспору в ЗША. Як подає орґанізатор выставы, Державный Етноґрафічный Музей, порушат она вельорічну тишу і вказує выключыня присутне в істориі інституцийонального приниманя штукы. Вказує, же спадковина Лемків / Карпатскых Русинів не вертат, але фурт тырват, мимо проб єй анулюваня і асиміляциі, як жывый елемент сучасной культуры. Куратором выставы єст др Михал Шымко, а серед медияльных патронів находят ся ЛЕМ.фм і Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях.

ShareTweet

Повязаны дописы

Сумар дня на 17. грудня/децембра 2025 р.

17. 12. 2025

Сумар дня на 15. грудня/децембра 2025 р.

15. 12. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Спомож нас / Wesprzyj nas

Наш порталь можете чытати чысто дармо, але кєд маш охоту - можеш нас спомочы. Буде нам барз мило!

Жебы спомочы нас даком вплатом, без ниякых зобовязань, втисний притиск або зоскануй код QR.

Nasz portal jest darmowy, nie mamy (i nie chcemy) na nim reklam. Jeżeli masz ochotę - możesz wesprzeć naszą codzienną pracę.

Aby wspomóc nas jednorazową wpłatą, bez żadnych zobowiązań, kliknij przycisk lub zeskanuj kod QR.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

Брак результатів
Вшыткы результаты
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче