Сумар дня на 20. серпня/авґуста 2025 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 20. серпня/авґуста 2025 р.

Православны вірны з цілой Польщы святкували на св. Горі Ґрабарці

На Святій Горі Ґрабарці, найбарже знаным православным поломницкым місци в Польщы, прошли вчера головны святкуваня Преображыня Господнього. Участ в торжестві взяло коло трьох тисячів вірных. Літургію очолювал голова Польской Автокефальной Православной Церкви Митрополита Варшавскій і Цілой Польщы Сава, присутны были вшыткы єпископы Польской Автокефальной Православной Церкви, а серед самоурядовых власти м.ін. підляшскій воєвода Яцек Бжозовскій і маршалок підляшского воєвідства Лукаш Прокорим. Того рока на Ґрабарку пришли тіж копальникы з нижньошлезского воєвідства в парадных облечынях. В проповіди Митрополита Варшавскій і Цілой Польщы Сава навязал до минулорічной 100. річниці автокефалиі, але тіж до празднуваной того рока 1700. річниці Першого Нікейского Собору з 325 рока. Свята Гора Ґрабарка то місце поломників з ріжных части світа. Вірны реґулярні вносят на єй верх вотивны кресты як знак віры і молитвы.

В Лютині зышли ся грекокатолицкы вірны

А в вікенд 16. i 17. серпня/авґуста тисячы люди зышли ся в найвекшым поломницкым місци грекокатоликів на Словациі – в Лютині, де перед 175. роками обявил ся святый Миколай. Дводньовый одпуст закінчыла архієрейска літургія, котру на Лютиньскій Горі служыл Высокопреосвященый владыка Йона Максим, пряшівскій архієпископ і митрополита. Вєдно з ним і множеством священників служыли і емеритуваный пряшівскій архієпископ Йоан Бабяк та Ніколя Джірасолі – апостольскій нунций на Словациі, котрый мал і проповід. На кінци торжественной літургіі кыр Йона поблагословил лікуюче зіля. Части головной службы, а тіж в неділю рано на скорійшым богослужыню фраґменты літургіі правили ся по русиньскы. Першы обявліня прошли на праздник Преображыня Господнього 19. серпня/авґуста 1851 р., коли містній жытельці Зузані Фекете вказал ся святый Миколай. По повторных обявлінях поставили на Лютиньскій Горі крест. До Лютины перед выселіньом ходили і нашы предкы з Лемковины.

Конкурс оферт на закуп ділянкы

Ґміна Санкова просит запознати ся з офертом на закуп поля перезначеного під ведіня гандлю і ґастрономіі в Ропици Рускій. Ділянка находит ся безпосередньо при воєвідскій дорозі 997, за мостом ідучы од страны Ґорлиц. Доізд до поля – внутрішньом асфальтовом дорогом. Поле єст по части закрячене і пороснене травом. Основне перезначыня то услугы гандлю і ґастрономіі, в тым обєкты о гандльовій, гандльово-ґастрономічній ци ґастрономічній функциі, реализуваны в формі будинків або задашыня. Додатково мож поставити гын обєкты малой архітектуры, паркінґы, пішникы, ґратя технічной інфраструктуры. Ділянка в цілости находит ся на обшыри Полудньовомалопольской Обшыри Хороненого Краєвиду. Конкурс оферт на закуп поля одбуде ся 2. вересня/септембра.

Музика з ріжных части Карпат зазвучыт в Ґорлицях

Ґорлицкій Центр Культуры і Локальна Ґрупа Діяня «Ґорлицкій Бескід» просят на Фестіваль 4 Страны Карпат, якій одбуде ся уж в найблизшый вікенд – 23. і 24. серпня/авґуста на ґорлицкым рынку. Того рока запрезентує ся 5 ансамблів, в тым єден з лемківскым репертуаром – то ґрупа Дуляровы Братя, якы заграют в суботу о год. 16.30. По них вкаже ся дует Duality, якій творят Дария Бутская (гушлі і білый спів) та Пьотр Пенкала (перкусия, електроніка), якы запрезентуют пісні польско-білоруского погранича. Суботні концерты закінчат ся выступом фолькового ансамблю Діканда. В неділю як першый выступит ансамбль Рійзелеє Фанфарушок з Мадяр, якій специялизує ся в танцювальній традицийній музиці Молдавіі, Мадяр і Балкан. Фестваль закінчыт концерт ансамблю ПоПєронє, якого репертуар то не лем творы традицийной ґуральской музикы і фольковы аранжациі, але тіж авторскы композициі. Вшыткы концерты сут дармовы.