Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 20. січня/януара 2026 р.
Нова спiлпраца Стоваришыня «Руска Бурса» з Ягайлоньскым Університетом
Iнститут Европейcкых Студий Ягайлоньского Університету опубликувал iнформацию, што 11. сiчня/януара пiдписал догваріня тыкаюче спiлпрацы зо Стоваришыньом «Руска Бурса» в Ґорлицях. Отверат оно новы можливости реализациi спiльных науковых, едукацийных i культуральных дiянь посвяченых спадковині Лемкiв, а тiж квестиям звязаным з iнчыма меншынами в Польщы i Европi. Як пiдкрислят Інститут в своiм комунiкатi, Руска Бурса то єдна з ключовых iнституций звязаных з Лемками, што веде свою дiяльнiсть на вельох рiвнях: орґанiзує науково-едукацийны подii, выдає рiжного рода публикациi, документує iсторию i культуру Лемкiв, творит архiв i бiблiотеку, а тiж занимат ся медияльном дiяльнiстю в формi радия i порталю ЛЕМ.фм. Cпiлпраца може в істотный спосіб влинути на вымiну знань медже академiцкым середовиском а Стоваришыньом, отвераючы новы напрямы розвитку дослiджынь над Лемками.
Дальшы подіі товаришучы выставi «Формы пристутности. Штука Лемків/Карпатскых Русинів»
В рамках одкрытой 17. січня/януара выставы «Формы присутности. Штука Лемків/Карпатскых Русинів» заплянуваны сут дальшы подii звязаны з карпатском темом. Державный Етноґрафічный Музей в Варшаві оголосил наступны едукацийны стрiчы. Перша з них то выклад пн. «Кым сут Лемкы?», котрый пройде 27. січня/януара о 18.00 год. Вюл го буде редактор нашого радия – Демко Трохановскiй. Згідно з описом подii, участникы будут мати нагоду призріти ся тому, кым сут Лемкы як спiльнота i як фунґуют в сучасным соспiльным просторi. Друга част стрiчы буде посвячена iсториi, языкови, зложеным квестиям достоменности, траґічным подiям XX ст. i iх днешнім консеквенциям. Выклад порушыт тiж тему дiяльности лемкiвскых/русиньскых орґанiзаций, ролю меншыновых медий i будучности языка в добi новых технолоґiй. Обовязуют дармовы білеты. Другом зо стрiч, котра одбуде ся 29. січня/януара, є тематичне опроваджаня пн. «Iконы Лемковины», што зосередит ся на культуровій достоменности Лемків/Карпатскых Русинів i символах, якы были хоснуваны для выражыня i сохранiня памяти, духовости i соспiльного досвiдчыня. Опроваджаня поведе Аґнєшка Клєщ. Вступ на подію в рамках білету выставу.
Святкуваня Дня Русинів Сербіi в Новым Орахові
В суботу 17. сiчня/януара в Новым Орахові празднували Ден Русинів Сербіi. Святкуваня зачало ся з літургіi в Церкви Христа Спасителя, котру одправлял владыка Ґеорґій Джуджар, єпископ Єпархіi святого Николая в Рускым Керестурі. Головным пунктом подii была академія, в котрiй участ брали ведучый Нацийонального Совіту Русинів – Стеван Самочета, владыка Ґеорґій Джуджар, шеф територияльной самосправы Бачка Тополя – Адриян Сатмарі, асистент міністра про людскы і меншыновы права i социяльный діалоґ – Стефан Срблянович, а тiж заступця ведучого влады Автономного Реґiону Войводина – Томіслав Жіґманов. Того дня Русины святкували двi важны нагоды, тзн. в тым роцi минят 275 років, одколи Русины пришли на тоту територию, а при тым і 80 років, як Русины з Руского Керестура переселили ся до Нового Орахова. Як раз прото Нове Орахово было выбране на місце целебрациi. В рамках проґраму тогорічных святкувань была тiж презентувана нова публикация пн. «Вично тирва 13. май», авторами котрой сут Любо Рац і Олена Папуґа. Веце подiй з нагоды Дня Русинів Сербіi одбыло ся м.ін. в Дюрдьові, Господинцях, Бачинцях, Бікічы i Коцурі.
Фотоґрафiя: https://pl.wikipedia.org/wiki/Uniwersytet_Jagiello%C5%84ski







