Сумар дня на 23. жолтня/октобра 2025 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 23. жолтня/октобра 2025 р.

Стріча Русинів з Радом Европы

Словацка Республика предложыла 11. січня/януара 2024 р. 6 рапорт о імплементациі Рамкового договору Рады Европы о охороні нацийинальных меншын, котрого є сиґнатарийом. Тепер незалежный порадный комітет робит оціну того документу. В рамках того процесу в днях од 20. до 24. жолтня/октобра делеґация в складі трьох представників Комітету і єдного члена секретарияту перебыват на Словациі і робит моніторінґ. В минулый віторок представникы Рады Евровы стрітили ся в Пряшові в просторах Музею Русиньской Культуры з Русинами. В стрічы взяли участ члены Рады Влады Словацкой Республикы про нацийональны меншыны за Русинів Петро Медвідь і Мілян Ян Піліп, директорка русиньского музею Люба Кральова, робітничка Інституту Русиньского Языка і Културы Зденка Цітрякова, директорка Основной Школы з матерьском школом в Кленовій (з навчалным русиньскым языком) Марцеля Рунянинова, і педаґоґ той школы Мариян Гапак. Бесідувано о головных проблемах русиньской меншыны. Найдолша фахова дискусия вчас стрічы была на тему шкільництва, але тіж о русиньскых медиях.

Ремонт Руской Бурсы

Як сме інформували, Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях реализує задачу під назвом «Реновация і модернізация будинку Руской Бурсы в Ґорлицях – І етап». Ремонт іде полном паром. Модернізация єст дофінансувана з середків Міністра Культуры і Нацийональной Спадковины, якы походят з Фонду Промоциі Культуры. На тоту задачу переказано 350.000 зл. Цілковита вартіст то 437.000 зл. Стоваришыня мусит мати свій вклад. Цілю ремонту є отепліня стін враз з елевацийом і отепліня стріхы. В рамах того мают быти одтворены історичны здобліня, ремонт зовнішніх сходів, ци выміна двери. Деталі з тым повязаны можете чытати на новым сайті нашого стоваришыня www.ruskabursa.org.

Осіння «Бесіда»

В тых днях вышла друком нова «Бесіда», ч. 5 (206) за місяці вересен/жолтен. В двомісячнику Стоваришыня Лемків, прочытаме м.ін. статі Наталиі Малецкой-Новак о лемківскым языку, Северияна Косовского о ювілею Павла Коробчака і тогорічных святкуванях на Святій Горі Явір. Мирослав Воргач принюс реляцию зо стрічы в Радваницях, яку орґанізувало Стоваришыня Лемківскым Слідом. Обшырні інформує ся о минулій 45. Лемківскій Ватрі на Чужыні і одсвяткуваным гын 25-літю ЛАПіТ «Ластівочка». Роман Дзюбіньскій принюс допис о 31. Стрічах з Лемківском Культуром, якы зорґанізувал Кружок Стоваришыня Лемків в Ґожові Великопольскым. Сут і інчы темы – вшыткого ся дознате, кєд лем «Бесіда» трафит до Вас.

Фільм «Потопа» оповідат о русиньскых (уж неістнуючых) селах

Першый граный фільм о Русинах по русиньскы. Так пропаґуют творці фільм «Потопа», котрый в словацкых кінах буде мож видіти од 4. грудня/децембра тр. Образ режысера Мартіна Ґонды был выбраный до медженародного конкурсу 40. річника Фестівалю Internacional de Cine de Mar del Plata в Арґентині. «Потопа» оповідат історию з Чехословациі з 1980 р. Мария має 15 років, тужыт стати пілотом, і опустити сельскій жывот. Єй няньо Александер, русиньскій ґазда і вдовец, тырват на тым, жебы лишыла ся дома, і продолжувала в роботі на рідній земли. То істория на фоні реальных дій повязаных з будуваньом Старины, котре проходило в роках 1981-1988 недалеко Снины. З причыны будуваня того водного резервуару счезли з мапы світа русиньскы села Старина, Звала, Смольник, Велика Поляна, Рускє, Дара і Стужниця. Фестіваль Internacional de Cine de Mar del Plata буде проходил в днях 6.-16. листопада/новембра.