Сумар дня на 27. січня/януара 2026 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 27. січня/януара 2026 р.

Нагорода для докторской дисертациi о лемкiвскiй штуцi

Iталияньскiй Центр Дослiджынь над Меншынами (анґ. Centre for Research on Minorities), діючый при Інсубрийскым Університеті, оголосил, што нагороду для найлiпшой докторской дисертациі за 2025 р. отримал др Михал Шымко. Дисертация пн. «Сучасна лемкiвска штука: достоменнiст, памят i естетика» буде опубликувана в выдаваной осередоком сериi «Quaderni del CERM». Центр Дослiджынь над Меншынами створеный был в 2019 р. Його головном цiлю є промувати iнтердисциплiнарны дослiджыня над меншынами i творити шансы для спiлпрацы медже науковцями i орґанiзациями. Веце на тему дисертациi i дослiджынь Михала Шымко можете прочытати на нашым портали в статi: Лемківскій бадач лемківской штукы – др Михал Шымко! Лавреатови нагороды сердечнi ґратулюєме i желаме дальшых успiхiв.

Концерт лемкiвскых коляд во Вроцлавi

В пятницю, 30. сiчня/януара, во Вроцлавi, а точно в Брохiвскым Центрi Локальной Активности, што ся находит на ул. Кореаньскiй 1А, одбуде ся концерт лемкiвскых коляд. Буде то нагода, жебы послухати творiв з нововыданой платні Наталиi Цьолкы i Станiслава Марiнченкы. Наталия од дiтинства звязана є з музиком, тепер веде свiй музичный проєкт «RapOrth» i спiват в хорi Православной Катедры Рождества Пресвятой Богородицi во Вроцлавi. Наталию Цьолку можеме тiж почути в авторскых авдициях на антенi Радия Лемко. Од 2024 р. дає концерты разом зо Станiславом Марiнченком, музиком-мультiiнструменталистом. Вступ на подiю є безплатный, але обовязуют записы. Веце iнформаций найдете на фейсбуковым сайтi орґанiзатора.

Святкуваня Дня Духновича в Міннеаполіс

В суботу, 7. лютого/фебруара в Парохiяльным Центрi Православной Катедры св. Мариi в Міннеаполіс одбуде ся наступна едиция Святкуваня Дня Духновича. На подiю просит Стоваришыня Русинiв (Rusin Association) – орґанiзация, котра зосереджат Карпаторусинiв в Міннесотi i захiднiм Вісконсін. Речена акция то культурально-едукацийна стрiча в цiлости посвячена Александрови Духновиови. Головным пунктом той подii буде выклад др. Нiколяса Купенского, котрый представит значыня Духновича як єдного з ключовых персонажы XIX-вiчного культурового одроджыня Русинiв, звертаючы увагу на його лiтературну, душпастырску i iдеову діяльніст, а при тым на його ролю в формуваню русиньской достоменности в часах, коли тото соспiльство находило ся пiд сильным влияньом полiтичных i асиміляцийных процесiв. Святкуваня Дня Духновича вписує ся в шыршу мicию Стоваришыня Русинiв, котрого цiлю є охорона i промоция спадковины Русинiв в Зъєднаных Штатах Америкы.

Ци будеме мати шлезску етнiчну меншыну?

21. сiчня/януара в часi сенатского засіданя сенаторкы i сенаторы другiй уж раз приняли уставу о узнаню шлезского якыка як реґiонального. Тепер, згiднi з процедурами, проєкт трафит до президента. В часi той дебаты шлезскiй сенатор – Мацєй Копєц заповiл, што Лівиця прирыхтує проєкт о шлезскiй етнiчнiй меншынi, котрый до сойму трафит уж в наступным мicяци, тє. в лютым/фебруарi. Тот сам сенатор повiл, што язык не єст еквiвалентом шлезскости, а лем частю шлезской достоменности i шлезской етнiчной меншыны. То значыт, што Шлезакы будут старати ся о веце як лем о узнаня языка. Копєц твердит, што подля Нацийонального Списуваня шлезску нацийнальніст деклярує близко 600 тис. громадян Польщы, а што за тым iде, мат то быти найвекша етнiчна меншына той державы, котра дотепер не здобыла офiцийного статусу, якiй окрем Лемiв мают iщы Ромы, Татары i Караiмы.