Сумар дня на 28. мая 2025 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 28. мая 2025 р.

Нацийональне свято в Будапешті

Коло 250 осіб брало участ в минулу суботу 24. мая в Русиньскым Нацийональным Святі в Будапешті. Подія, котрой орґанізатором є Вседержавне Русиньскє Самосправуваня, получена є з вручаньом Нагороды ім. Антония Годинкы. Тогорічном лавреатком преміі остала Жужа Токач – соспільна діячка, педаґожка, заанґажувана в основаня Русиньской Хыжы – музею в Шайовпальфолі. Нацийональне Свято Русинів Мадяр одбыло ся під покровительством Мікловша Шолтеса – державного секретаря Державного Секретарияту Канцеляриі Премєра і Віры Ґіріц – представничкы Русинів в Парляменті Мадяр. Свято зачало ся акафистом в грекокатолицкій церкви святого Михаіла. Дальшы пункты проходили в Культурным Центрі імени Йожефа Атілы. По офіцияльных перемовах голос забрала м.ін. Каталін Сілі – головный радник мадярского премєра, а по вручыню преміі запрезентувал ся фольклорный ансамбль Хемльон з Гуменного.

Бургомайстер Ґорлиц з нагородом МВСіА

Вчера, в Ден Територияльного Самоуряду, бургомайстрови Ґорлиц Рафалови Кукли была признана Почестна Одзнака за Заслугы для Територияльного Самоуряду, котру приділят Міністер Внутрішніх Справ і Адміністрациі Томаш Сємоняк. Одзначыня вручыл малопольскій воєвода Кжыштоф Ян Кленчар вчас торжества в Кракові. Сесе выріжніня признаване єст особам, якы в особливый спосіб причынили ся до розвитку і підпераня самоурядовых струкур в Польщы. Бургомайстер Кукля нашол ся серед 16 осіб з цілой Малопольщы, котры были доцінены того рока, за своє заанґажуваня, скуточніст і одданя роботі. Як підкрислил в подякуваню Рафал Кукля – робота самоуряду є ґруповом роботом, зато нагороду трактує як выріжніня для цілого ратушового ансамблю, з котрым будуют ліпшы Ґорлиці.

«Никыфор. Матейко з Крениці» в Ґорлицях

Заран о 18.00 год. в Ґалериі Штукы Музею Дворы Карвациянів і Ґладышів в Ґорлицях одбуде ся вернісаж выставы «Никыфор. Матейко з Крениці» орґанізуваной з нагоды 130. річниці народин артисты. Вказаных буде парудесят шырше незнаных робіт з колекциі двох креницкых інституций культуры – 61 робіт з колекциі Центра Культуры та 25 робіт з колекиці Музею Никыфора. Почестне покровительство над подійом обняла Івона Ґібас – Членкыня Заряду Малопольского Воєвідства. Леґендарный Лемко, єден з найвыдатнійшых представників чыстой штукы, як сучасні окрыслят ся примітивізм, десяткы років был лем Никыфором, пак Никыфором Креницкым – з урядово приписаным назвиском на потребы выданя документів для заграничного выізду, а аж початком 2000 років одзыскал свою правильну достоменніст як Епіфан Дровняк. На образах підписувал ся як Никыфор-Маляр, Артиста або Матейко. В Креници ся вродил і прожыл ціле жытя, одтале ґорлицка выстава підкрислят приналежніст Епіфана Дровняка до курорту. Експозицию «Никыфор. Матейко з Крениці» буде мож обзерати до 13. липця/юлия того рока.

Ден Русинів Хорвациі одбыл ся в Вуковари

В неділю 25. мая в Вуковарі одбыла ся святочна академія з нагоды Дня Русинів Хорвациі. Торжество зачало одспіваня хорватского і русиньского гымнів через жіночу співочу ґрупу з Миклошевців та мужску співочу ґрупу в Петровців. На святі присутны были м.ін. місцевы власти – бургомайстер Вінковців Іван Босанин, член Совіту за Нацийональны Меншыны Хорватсткой Республикы Звонко Костельник ци делеґация русиньской соспільности з Сербіі – Саша Сабадош, директор Інституту Культуры Войводиньскых Русинів і дальшы гості. В проґрамі свята были чысленны артистичны выступы – ци то вокальны ци чытаня поезиі. Торжестві товаришыла тіж презентация принагідной выставы. Ден Русинів Хорвациі празднуваный є 25. мая на памятку того дня з 1836 рока, коли в Петровцях была основана перша руска грекокатолицка парохія на обшыри теперішньой Хорватской Републикы. Орґанізатором подіі был Союз Русинів Хорвациі і Рада Руской Нацийональной Меншыны Вуковарско-Сримской Жупаніі.