Сумар дня на 29. січня/януара 2026 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 29. січня/януара 2026 р.

Дальша Премєра в ТАД

Туга трьох кочовных акторів по тій самій жені – то обсяговый фундамент пєсы під наголовком «Што ся стало з женом?», котрой премєру приготовил на пятницю 30. січня/януара драматичный колектив Театру Александра Духновича в Пряшові. На основі десятьох оповідань Антона Павловича Чехова написал єй мадярскій драматурґ Чаба Кішш. Як інформувал театр, новый наголовок в репертуарі выникнул во спілпрацы з гостюючым режысером Карольом Редлі, про котрого є то перша спілпраца з русиньскым професийональным театром. Переклад тексту на русиньскій язык зробила Анна Кузмякова. Акторы, котры достали ролі в новій пєсі, належат до трьох віковых ґенераций членів драматичного колективу. Премєра одбуде ся о 19.00 год. на Малій сцені.

В Лоси вкінци побудували спортову салю

Основа школа в Лоси має свою спортову салю. Подія єй одкрытя одбыла ся вчера – і є то перша того типу саля в 160-річній істориі лосяньской школы. Акциі товаришыл понад 2-годинный проґрам. Одкрытя спортовой салі в Лоси може быти імпульсом до розвитку шкільных спортовых секций, меджешкільных змагань і середовисковых подій. В практиці саля буде служыла не лем ученикам, але і учытелям, через што має підносити рівен іх штоденной працы. Школа в Лоси то доднес єдна з найстарых шкіл, яка была основана в часі, коли ходили до ней ци не выключно русиньскы діти.

Пряшівскій митрополита помолил ся за душу владыкы Ладислава Гучка

В минулу пятницю, 23. січня/януара Высокопреосвященный владыка Йона Максим, грекокатолицкій пряшівскій архієпископ і митрополита в соборі св. Йоана Крестителя в Пряшові одслужыл задушну Літургію з причыны першой річниці смерти владыкы Ладислава Гучка, еґзархы Апостольского Еґзархату про грекокатоликів в Чешскій Республиці. По літургіі разом зо священниками владыка перешол до крипты під храмом, де є владыка Ладислав похованый. Владыка Гучко вмер 14. січня/януара 2025 р. За пражского еґзарху был призначеный 24. квітня/апріля 2003 р. Єпископску хіротонію принял 31. мая того самого рока в Празі з рук владыкы Георгія Джуджара.

Охочо ходиме до музеів на ошбыри ПСК

Одвидины музеів і ґалерий Пряшівского Самосправного Краю в 2025 р. перевысшыли вшыткы очекуваня. Як інформувала Леа Леготска з Одділіня Комунікациі ПСК, експозициі, дочасны выставы крайскых культурных інституций виділо майже 471 тис. люди. То є понад 31 тис. люди більше як в 2024 р. З того о выставы в музеяx проявило інтерес веце як 440 тис. люди. Лідером в минулым році зас был Любовняньскій Музей – град в Старій Любовни. Музей Модерной Штукы Енді Варголя в Меджелабірцях презентувал унікатны артистичны діла і артефакты з причыны комплексовой реконструкциі на выставах во Франциі, Чешскій Республиці і Польщы. Експозициі ним прирыхтуваны виділо більше яй 67 тис. люди. Припоминаме, же перебудуваный музей буде в Меджелабірцях одкрытый того рока. Шаришскій Музей в Бардийові одвиділо більше як 45 тис. люди. Майже 33 тис. осіб мал в 2025 р. і Выгорлятскій Музей в Гуменным.