Сумар дня на 3. червця/юнія 2025 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 3. червця/юнія 2025 р.

В Польщы выбрали нового президента

Підпорюваный партийом Право і Справедливіст Кароль Навроцкій выграл в неділю в ІІ турі президентскы выборы в Польщы з результатом 50,89 проц., кандидат Громадяньской Коаліциі Рафал Тжасковскій здобыл 49,11 проц. голосів – подала офіцияльні в понедільок рано Державна Выборча Комісия. Фреквенция в ІІ турі выборів вынесла 71,63 проц. Вчера президент Анджей Дуда поґратулювал Карольови Навроцкому выграной. Одходячый президент подякувал тіж за высоку фреквенцию і одповіальніст за Польщу. В ґорлицкым повіті Кароль Навроцкій здобыл 70,75 проц. голосів, а в польковицкым – 62,48 проц.

Бюро Омбудсмана занимат ся едукацийом меншын

В минулу середу 28. мая заступця Омбудсмана Адам Кжывонь стрітил ся з порадником Маршалка Сойму до справ меншын Рышардом Ґалльом, ведучым Шлезского Самоурядового Стоваришыня Лукашом Ястжембскым та ведучым Союзю Німецкых Соспільно-Культурных Стоваришынь в Польщы Рафалом Бартком. Темом бесіды были выкликы звязаны з едукацийом німецкой меншыны, в тым м.ін. наслідства для самоурядів, якы выникают з обовязуючого од вересня/септембра 2022 р. до 2024 р. ограничыня в чыслі годин вчыня німецкого языка як языка нацийональной меншыны в додатковій формі. Ден пізнійше в Бюрі Омбудсмана одбыла ся інча стріча, але тіж тыкаюча освіты і едукациі – з особливым увзглядніньом білоруской меншыны. Стріча тыкала фунґуваня шкіл для нацийональных і етнічных меншын. Присутны были м.ін. віцестароста Гайнівского Повіту Юстина Ярмоцік, директор ІІ Загальноосвітнього Ліцею з Додатковом Науком Білоруского Языка в Гайнівці Ігор Лукашук ци ведуча Рады Родичів той школы Дорота Романюк. Омбудсмана репрезентували директорка Ансамблю до справ Рівного Трактуваня Маґдалена Курусь і начальник Выділу Прав Міґрантів і Нацийональных Меншын Марцін Кусы.

В Пряшові одбыла ся споминова стріча

В четвер 29. мая на праздник Вознесіня Господнього в Пряшові одбыла ся споминова стріча з нагоды недавной 75. річниці так званого Пряшівского Собору, котрым была зліквідуваня Грекокатолицка Церков в товдышній Чехословациі. Подія зачала ся од архієрейской літургіі, яку одслужыл Высокопреосвященый Йона Максим, пряшівскій архієпископ і митрополита. По літургіі присутным потомкам і родині вязненых і переслідуваных грекокатолицкых священників, монахів і монашок вручены были грамоты за свідоцтво віры і вірности Грекокатолицкій Церкви в тяжкых 50. роках минулого столітя. Голос забрал і Петер Сандтнер, ведучый Конференциі Політичных Вязнів Словациі, яка спілорґанізувала подію. Посліднім пунктом было зложыня квітя під таблицьом в памят вшыткых, якы терпіли переслідуваня за віру в роках 1950-1989. Таблиця находит ся на фасаді Архієпископского Уряду в Пряшові.

«Світ під Кычером» уж з детальным проґрамом

Відомый єст уж детальный проґрам 28. едициі Медженародного Фольклористичного Фестівалю «Світ під Кычером». Концерт одкрытя одбуде ся 27. червця/юнія в Ліґницкым Поли. В наступных днях короводы і концерты одбудут ся в Олесници, Лісци, Ліґници, Поляници, Рудній, Польковицях і в Шпротаві. Фіналовый концерт одбуде ся 6. липця/юлия в Ліґници. Вчас тогорічной едициі презентувати будут ся ансамблі з Арґентины, Пілнічной Македоніі, Ґвінеі, Портуґалиі, Костарикы, Украіны, Косова і Канады. Меценатами фестівалю сут: Міністерство Культуры і Нацийональной Спадковины, Міністерство Внутрішніх Справ і Адміністрациі, Фундация KGHM та Нижньошлезскє Воєвідство. Головным орґанізатором фестівалю єст Лемківскій Ансамбль Пісні і Танця Кычера.