Сумар дня на 30. липця/юлия 2025 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 30. липця/юлия 2025 р.

Спілведучый Спільной Комісиі Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын контестиє лемківскій язык?

Стоваришыня Лемків оприлюднило становиско в справі порушыня явыковых прав Лемків Спілведучым Спільной Комісиі Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын дром Григорийом Куприяновичом. Стоваришыня Лемків протестує і рішучо противит ся діяню Спілведучого, котрый в своім вписі на сіти Facebook підважыл языковы права лемківской меншыны – др Куприянович подал, што назва Ждыня на двоязычній таблици при візді до села была записана в «лемківскым діалекті». Таком опінійом, як пише в становиску Стоваришыня Лемків, Спілведучый Куприянович неґує уставовы основы політикы взглядом меншын і деґрадує етнічный статус лемківской етнічной меншыны та єй языка. Подля Стоваришыня Лемків др Куприянович порушыл правный порядок, котрого як представник меншын особливо повинен дотримувати. Стоваришыня закомунікувало, што Григорий Куприянович стратил довіря лемківской спільноты і не мож узнавати го за репрезентанта інтересів меншын. Стоваришыня Лемків подало, што Спілведучый Куприянович підважыл вартіст лемківской культурной спадковины, а тото становит прояв дискримінацийной поставы, што спричынят, же не повинен быти дале полнити свойой функциі в Спільній Комісиі Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын.

Як видиме краєвид Низкого Бескіду? Проба соспільной одповіди

Вчера в Ґмінным Осередку Культуры ґміны Устя Рускє прошла друга стріча присвячена будучности Низкого Бескіду, перша одбыла ся в минулый четвер в Санковій. Бесіда ведена была так само в формі соспільного діалоґу, де жытелі, орґанізациі ци власти могли представити свою опіню, потребы і обавы. Стріча зачала ся од загального звіданя, што любиме, а чого не любиме в краєвиді ґміны Устя Рускє і Низкым Бескіді. Участникы в своіх выповідях підкрисляли, подібні як на стрічы в Санковій, вынятковіст Низкого Бескіду, присутніст в його краєвиді елементів материяльной і нематерияльной культуры Лемків, явили ся тіж голосы на потребу розвитку, і што охорона краєвиду не може утрудняти штоденного жытя. Обі стрічы были першым етапом проєкту «Спільный краєвид» реализуваного Стоваришыньом «Руска Бурса» в Ґорлицях. Проєкт в дальшій части закладат проведіня в ґорлицкым повіті референцийной анкєты, котра тыкала буде тем звязаных з краєвидом і постеріганьом меншын в реґіоні. Анкєту на осін того рока проведе зовнішня фірма. Найвекша част анкєт буде проведена як раз на обшыри ґмін Санкова і Устя Рускє. Бесіды та результаты баданя будут основом для шыршого рапорту, котрый будут мочы схоснувати самоуряды, позаурядовы орґанізациі ци інчы заінтересуваны. Презентация результатів анкєты і рапорту одбуде ся на яр будучого рока.

Познай техніку выпаляня дегтю

В рамках тогорічного Свята Лосяньскых Мазярів орґанізуваного в Мазярскій Загороді в Лоси одбуде ся показ традицийного выпаляня дегтю. Процес запрезентує школяр дегтяства, Томаш Дошна, якій приближыт техніку выпаляня дегтю і оповіст о значыню дегтю в давным жытю мекшанців реґіону. Лемкы хоснували дегеть в народній медицині, ремеслі, але і в штоденным жытю. Вчас выпаляня Томаш Дошна розповіст і о дегтярях і розмаітых віруванях звязаных з том загыбаючом професийом. Веце дознате ся в найблизшу неділю в Лоси – початок подіі о 13.00 год.

Варштаты для діти

О ден скорше, в суботу 2. серпня/авґуста, в Рускій Бурсі в Ґорлицях, в само полудне одбудут ся варштаты для діти. Тым разом буде мож спірувати своіх сил в формуваню брельочків і завішок зо студеной плястичной масы з карпатскым прінтом. Орґанізатор забезпечат материялы. Вступне дармо.