Сумар дня на 4. червця/юнія 2025 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 4. червця/юнія 2025 р.

В Кракові і в Варшаві стрічы в справах меншын

О два дни, в пятницю 6. червця/юнія в Кракові одбуде ся стріча Полномічника Малопольского Воєводы до справ Нацийональных і Етнічных Меншын Томаша Оцеткєвича з представниками меншыновых соспільности. Темом стрічы буде актуальна ситуация меншын в Малопольщы з увзглядніньом річниц 20-літя фунґуваня уставы о нацийональных і етнічных меншынах і о реґіональным языку. А о тыжден, в середу 11. червця/юнія заплянуване єст 88. пленарне засіданя Спільной Комісиі Уряду на Нацийональных і Етнічных Меншын. В гармоноґрамі стрічы находит ся пару важных пунктів, м.ін. покликаня особового складу і рішыня трибу роботы ансамблю до справ рыхтуваня проєкту новелизациі уставы о меншынах, інформация о роботах над буджетом на 2026 рік і фінансуваньом меншын, в тым о новым реґуляміні набору оферт. В порядку засіданя дале находит ся інформация о заложынях реформы публичных медий в контексті меншын ци о плянуваных діянях в звязку з річницьом уставы. Представникы медий заінтересуваны участю в засіданю можут ся зголосити іщы до кінця того тыжня.

Відомо коли свято Од Русаль до Яна в зындранівскым Музею

Музей Лемківской Культуры в Зындрановій, єдиный такій в Польщы, од мая зас отворил ся для туристів. По парумісячній перерві в діяльности, до Музею мож приходити в каждый ден тыжня, за вынятком понедільків, в годинах од 9.00 до 17.00. В Музею находит ся лемківска хыжа з 1860 рока, єст тіж шевскій варштат та варштат кравця, повело ся тіж одтворити кузню, яку в Зындрановій вели Ромы. Експонуваны сут ориґінальны меблі, ґаздівскы нарядя, ґратя, облечыня ци становиско сельского писаря. Mузей веде тіж бібліотеку, орґанізує малярскы выставы і пленеры, а єдном з векшых подій єст імпреза Од Русаль до Яна. Того рока плянувана єст на послідній вікенд липця/юлия. Будеме інформувати, кєд явит ся детальный проґрам подіі.

Поломництво меншын на Гору Святой Анны

В неділю уж тридцетый раз одбыло ся поломництво нацийональных і етнічных меншын на Гору Святой Анны. Богослужыня правил римокатолицкій єпископ опольскій Анджей Чая. Перед літургійом голос забрал Рафал Бартек, ведучый Союзу Німецкых Соспільно-Культурных Стоваришынь з Польщы. Звернул увагу на значыня языка для підтриманя і підпераня достоменности, припомнул, што подля Повселюдного Спису з 2021 рока аж 216 342 особы в Польщы хоснуют в домашніх контактах німецкій язык. «Віра в тоты самы вартости, такы як християньска віра, культура, традиция та німецкій язык нас єднают і дают силу формувати теперішніст» – повіл. В поломництві участ взяли члены німецкой меншыны, Ромы, представникы шлезскых орґанізаций, а тіж члены соспільных орґанізаций з Мюнхену і інчых німецкых міст.

Велика выстава Варголя з краківскым Коґітоні

Коло 100 робіт Енді Варголя мож обзерати на першій часовій выставі в Малопольскым Центрі Наукы Коґітеон в Кракові. Презентуваны експонаты походят з єдиного в Европі (а єдного з двох на світі) Музею Енді Варголя в Меджелабірцях. На выставі, котрой наголовок то: «Енді Варголь. Діалоґ з поп-артом», окрем образів, презентуваны сут і одручны ескізы, книжкы, облечыня і інчы артефакты артисты, а тіж фотоґрафіі авторства Білі Нейма і Рудо Прекопа. Разом то близко 150 експонатів. Векшіст не была перше презентувана в Польщы. Окрем робіт памяток, котры походят зо словацкого музею, на експозициі презентуваны сут тіж артефакты з приватных колекций. Серед них коло 30 окладинок вінильовых платен запроєктуваных Варгольом з колекциі музичного журналисты Пьотра Метза. Гости выставы при вході витат фіґура Енді Варголя, зроблена в скали 1:1, так як сой колиси сам желал. Краківска експозиция окрем артистичного контексту має тіж науковый аспект, якій был зрыхтуваный во спілпрацы з Академійом Красных Штук ім. Яна Матейкы і Музичном Академійом в Кракові. Выстава єст доступна до 29. серпня/авґуста 2025 р.