Крокы Міністерства културы Словацькой републікы під веджіньом номінанткы націоналістічной SNS – міністеркы Мартіны Шімковічовой, уж веце як рік і пів выкликують серьйозны вопросы, ці сучасны функціонарі резорту розуміють, же задачов є розвивати і старати ся о културу, не єй погребити. Но дотеперь была народностна култура мімо того діяня.
Зато ся мож подяковати мадярьскій меншыні. Партія Magyar Szövetség – Мадярьска аліанція довгодобо курізує премєрови Робертови Фіцови, і їй кандідат на презідента в другім колі презідентьскых волеб у 2024-ім році наконець підпорив Петра Пеллеґріні, котрый выграв. Не было то задарьмо. Мадяры, а ани з того не роблять даяку таємніцю, выїднали собі за то даякы ґаранції.
А бывшый презідентьскый кандідат, котрый підпорив сучасного презідента, наконець так само дістав недавно функцію у Презідентьскім палаці – радника з вопросів народностных меншын.
Вдяка тій любви з розуму, она є взаємна, Роберт Фіцо добрі знать, же голосы найвекшой народностной меншыны можуть быти у вольбах рішучі, і кедь на Словакії одбыла ся деконштрукція, ліпше повіджено демолація Фонду на підпору уменя, Фонд на підпору културы народностных меншын лишыв ся без засягованя булдозерів із Міністерства културы.
Першу можливость вказати, же булдозеры перейдуть і через Мадярів, дістав резорт културы теперь, а не скламав.
Кедьже в тім місяці кінчіть функчный період директоркы меншынового фонду, было ясне, же буде треба выписати конкурз. Хоць о тім міністерство знало довго, не понагляло ся. 1-го юла быв выписаный конкурз, і вшыткы матеріалы ку тому потрібны, включно плану розвитку той інштітуції, мали потенціалны кандідаты загнати до 10-го юла.
Уж тот нештандартный крок, за девять днів, покля не сьте допереду приготовленый, даны матеріалы не мате шансу обробити, выкликав вопрос о тім, ці цілый конкурз, на розділ од попередніх конкурзів на директора фонду, не є лем театер, і резорт културы там просто лем наіншталує свого чоловіка.
Міністерство з вольбы директора Фонду на підпору културы народностных меншын зробило тайну операцію.
Далшы крокы міністерства тоты підозріня не дементовали, але скоріше укріпили. Міністерство наконець рішыло, же не буде публіковати ани імена кандідатів, знаме лем, же їх є пять, зміны мають быти і у выберовій комісії, а што є найліпше, конкурз на директора публічной інштітуції, котра ґаздує з міліонами евр на підпору меншыновой културы, не буде публічный.
Публічны подля єдного словацького мадярьского порталу не мають быти ани оцінкы членів комісії окремых кандідатів.
Міністерство так з вольбы директора Фонду на підпору културы народностных меншын, публічной інштітуції, котра выникла законом як даяка форма самосправы меншын, зробило тайну операцію. І то такым способом, же будького наконець міністерка выменує, не буде мож проти того або за то выступати із релевантныма арґументами.
Директор фонду, подля днешнього закона, не має великы права, і будьхто буде на тій позіції, не мала бы быти якось огрожена споминама меншынова самосправа.
Лемже меншыны знають, же закон має далеко од досконалости. За рокы фунґованя меншынового фонду назберало ся много детайлів, котры бы треба было оправити новелізаційов закона. Но аж страх подумати, жебы таку велику новелізацію робити під сучасным веджіньоім резорту културы. Навеце з директором фонду, котрый буде выбратый нетранспарентно, і нихто не може теперь знати, за котру команду властно буде копати фотбал.
Поучіня з „новелізації“ закона о Фонді на підпору уменя суть аж барз терьпкы, жебы іти до такого різіка теперь і з меншыновым фондом.
На фоні Тайной операції: Фонд можеме сконштатовати, же Мадяры нас, меншыны, іщі тримають, але є вопросом, доколи. Уж теперь, при вольбі директора меншынового фонду, ся може вказати, же то лем минулость.
А пущати ся в такій сітуації до даякой новелізації, бы єм остро не рекомендовав. Предсі лем, мы властно ани не знаме, кому тота тайна операція має послужыти, а не то, жебы сьме мали мати іщі даяку довіру.
Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Pixabay.com.