lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Теркы і сверболузкы. Іриней Кондратович, целебрита – опортуніста – проґрам «Говорить Пряшів» – пятниця, 18.10 год.

Богдан Ґамбаль Богдан Ґамбаль
29. 11. 2019
» Заповіди проґрамів
Гварит Пряшів

Гварит Пряшів

Радийо Русин.фм з Братиславы як каждый тыжден приносит порцийку вісти о плянуваных культурных подіях і роботі русиньскых інституций – Музею Русиньской Культуры, Театру Александра Духновича, ансамблів ПУЛьС і Рутенія.

В Книжници.фм пан бібліотекар, Ігор Латта, буде чытал стишкы од Штефана Смолея пн. Скламаный Юрко.

Нашым Целебритом того тыжня буде Іриней Кондратович (вр. 18. марец 1881 р. в Унґварі – вм. 19. мая 1957 р. в Ужгороді). Іриней Кондратович был священником, Істориком, писменником, новинарьом, культурным і церковным діячом на Подкарпатскій Руси. БЫл прикладом чловека, котрый легко змінял політичны, нацийноальны і реліґійны погляды. Был вірным каждому, хто актуалні держыл власт. Змінял вірніст державам, віроісповіданю і політичным поглядам. По припоіню Підкарпатской Руси до Чехсловацкой Респибликы витал іпрославлял тоту демокрацию. при «другых Мадярах» тішыл ся з припоіня Русиніі до Мадяр, на конец по «воззъеднаню» з Совітском Украіном брал участ в насильній ліквидациі Грекокатолицкой Церкви і «вернул до віры вітців», до православия.

Іреиней Кондратович: Военный святый вечер в Карпатах

«Было то в свѣтовой войнѣ 1914 року, в мѣсяцѣ децембрѣ. Зима была еще слаба. В земплинских Кар­патах уже збирали ся войска для освобоженя Моска­ля­ми обсаженого Перемышля. Можно было бояти ся и от то­го, что российскѣ войска, так, як то было в новем­бру, знова зарвуть ся до Карпат, якѣ на сих мѣстах бы­ли непроходимѣ. И найлегший воз до оси зануряв ся в болотѣ. Тре­но­вѣ возы ледвы сповнили 2-3 километрѣ в едной годинѣ. При путях лежали здох­лины погиб­ших коней. Всьо было страшно неприемно. В фарѣ от сеп­тем­бра бывали все вояки. Я лем гостем быв дома.

На навечерие Рождества я над тым думав, что з ким и де буду святковати? Моя родина еще в но­вембрѣ отойшла до Бачки, а сосѣдов не маю. От Бе­резного до Гуменного я единоким священником, всѣ духовники поутѣкали на мадярску низину.

Прийшла и артиллерия. Штаб поселив ся на фа­рѣ. Поляки. Дуже побожнѣ и приемнѣ люде. От Варша­вы были переселенѣ, чтобы хоронили нашѣ Кар­паты, нашѣ села. В школѣ розложив ся штаб мадярской пѣ­хо­ты. Село аж гре­мить от веселых вояков. Каж­дый готовив ся на празднованя наймилѣйшого и най­ра­достнѣйшого Рождества Христова. Туй варять, там на ярку змывають ся, чистять платя и обувь. Провиант-офицер постарав ся про дуже делѣкатну свя­точ­ну ве­черю. Капусту, грибы и мед даю я. Постараеме ся, чтобы была и ели­ч­ка, бо без неѣ Рождество и не видить ся нам Рождеством. Из столовой каждого выженеме и на клавѣру, на яком недавно грали Москалѣ, поставиме еличку. Укра­шаеме еѣ святыми образчиками, цукриками, а на верх примкнеме виф­ле­ем­ску звѣзду: едну елект­ричну лампочку. Вечерѣе. Тишина. Село покрытое ту­маном. На звончок «ангелика» мы, дозрѣлѣ мужѣ, з дѣтинскою радостью пилу­еме до комнаты. Еден офи­цер заграе нам на клавирѣ польску рождественну пѣс­­ню: «Народзил ше Кристушпан, вешельмеше». Спер­шу тихо, потом спѣваеме все силнѣше.

Командант поздоровляе всѣх. З доятым сердцем споминае тых, котрѣ уже в вѣчности раду­ють ся малому Исусикови и сесь хоробрый и твердый вояк з сле­зами в очах загакуе ся, коли желае щаст­ливѣ святки всѣм нам. Пьеме страш­но много «водки», но настрой дуже смутный. Не смѣеме позирати еден на дру­го­го. Не свободно прозрадити слезы.

До комнаты вступив мадярский вояк. З поч­тением голосив, что мадярскѣ офи­церы поздравляють польских панов и засылають им як рождественный по­да­рунок двѣ фляшки шампанского и просять их, что­бы на вечерю почестовали до них на погарчик вина. Поль­ский командант перший раз черкне з мадярским воя­ком и желае всѣм многая и благая лѣта. По вечерѣ перейдеме до школы. Ма­дя­ре нас тепло вѣтають. По при­чинѣ недостатку погаров вино и чорну каву пье­ме из чашок. И так добрѣ. Настрой дуже приемный. Спѣ­ваеме польскѣ, мадяр­скѣ и руськѣ пѣснѣ, бо межи львов­скими офицерами находять ся и Русины. Рѣ­ша­еме, что до повночи будеме въедно. Только в том бѣда, что план робили мы без согласия найвысшой команды.

До комнаты вступив телефонный ординарец и передае розказ найвысшой команды: «Пѣхота и артил­лерия сейчас приготовить ся и маршируе до Русь­кой». Оддаленость приблизно 40 километров. Школа и фара раз-два выпо­рож­нить ся и лиш осирочена и оборвана еличка голосить нам еще Рождество. Ко­ман­дант горя­чо розлучив ся зо мною. До моей памятной книжочки толь­ко за­пи­сав: «По смутном Рождествѣ до радост­ного свиданя!» Свидание?! Мрѣя! 6‑го мая при Бѣлгородѣ в героичной битвѣ упав.

По градской в великом болотѣ помалы уже тяг­не ся пѣхота. Мадяре тихо­нько спѣвають: «Слава во выш­них Богу и на земли мир людям доброй волѣ». Чути задушену лайку. Ктось вступив до ямы. Але зато лишь дале бормотѣв: «Ангелы весело спѣвають, слава Богу, мир людям». Так есть, мир!

Тихо розойдуть ся. Тиха ночь. Природа внемле Богу и звѣзда з звѣздою говорить. З далека голосить повночный звон: «С нами бог, розумѣйте языци».


Петро Медвід в Перличках прочытат пару короткых вісти, котры были надрукуваны в підкарпатскій ґазеті «Неділя» в місяци листопаді/новембері 1942 р. Буде про оголошыня про зміну адресу для членів Общества Грекокатолицкой Молодежы. Іван Лях был в Сиготі обвиненый за спекуляцию фізолом, засудженый на темницю. В віторок в Унґварі был рабунок. Вкраджено бабскы річы, але оставлено касу. Анонс про вызначну публикацию: до русиньского языка была переведена Іваном Мураньом трагедия Віліама Шекспіра «Жывот та смерт корола Ришарда ІІІ». Книжку мож купити за 2,5 пенґе. На конец буде переписка редакциі.

В Припоминці Теодозія Латтова буде роздумувала як то треба сой важыти слова родичів і іх «книжку устных порад». До того споминати буде на вызначного родолюба Емиліяна Кубека, теркы і сверболускы.

теркы

 

сверболузка
ShareTweet

Повязаны дописы

«Голосы Русинів Підкарпатя» – середа, 18.10 год.

1. 7. 2025

Апостол і Євангелия на неділю – неділя, 09.30 год.

28. 6. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Спомож нас / Wesprzyj nas

Наш порталь можете чытати чысто дармо, але кєд маш охоту - можеш нас спомочы. Буде нам барз мило!

Жебы спомочы нас даком вплатом, без ниякых зобовязань, втисний притиск або зоскануй код QR.

Nasz portal jest darmowy, nie mamy (i nie chcemy) na nim reklam. Jeżeli masz ochotę - możesz wesprzeć naszą codzienną pracę.

Aby wspomóc nas jednorazową wpłatą, bez żadnych zobowiązań, kliknij przycisk lub zeskanuj kod QR.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Manage Consent
To provide the best experiences, we use technologies like cookies to store and/or access device information. Consenting to these technologies will allow us to process data such as browsing behavior or unique IDs on this site. Not consenting or withdrawing consent, may adversely affect certain features and functions.
Functional Always active
The technical storage or access is strictly necessary for the legitimate purpose of enabling the use of a specific service explicitly requested by the subscriber or user, or for the sole purpose of carrying out the transmission of a communication over an electronic communications network.
Preferences
The technical storage or access is necessary for the legitimate purpose of storing preferences that are not requested by the subscriber or user.
Statistics
The technical storage or access that is used exclusively for statistical purposes. The technical storage or access that is used exclusively for anonymous statistical purposes. Without a subpoena, voluntary compliance on the part of your Internet Service Provider, or additional records from a third party, information stored or retrieved for this purpose alone cannot usually be used to identify you.
Marketing
The technical storage or access is required to create user profiles to send advertising, or to track the user on a website or across several websites for similar marketing purposes.
Manage options Manage services Manage {vendor_count} vendors Read more about these purposes
View preferences
{title} {title} {title}