lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Брак результатів
Вшыткы результаты

Церьков із Великых Лучок по реконштрукції бы мали одкрыти в тім році. Дістане часову скринку

Петро Медвідь Петро Медвідь
13. 1. 2026
» Вісти

Як інформовав портал iRozhlas.cz, восени 2025-го року теслярі докінчовали реконштруцію деревяной Церькви святого Михаіла Архістратига в Празі. Тот рік має быти іщі зроблена стріха і три турні.

Православный храм із 18-го столітя, котрый походить із Підкарпатьской Руси, і днесь стоїть в Кіньского загороді, згорів в октобрі 2020-го року. Од 2024-го року го столиця Чеськой републікы – Прага, реконштруує.

На реконштрукцію той цінного памятника русиньской културы проходило і публічне збераня грошей

Дбало ся на автентічны технолоґії

Теслярі мали восени зроблену зрубову ставбу. Далшы части робітници мали розроблены так, жебы у 2026-ім році реконштрукція могла быти докінчена.

Дістати матеріал на місце была подля робітників вызва. „Практічно то значіть, же треба ту три четвертины кілометра властныма силами довлечі дрыва, котры мають 900 кілоґрамів,“ повів єден із робітників.

Теслярі при реконштрукції дбали на автентічны технолоґії. Стромы собі самы ходили выберати до ліса. Пак їх рубали подля лунарных фаз, ручно рубали так, як то колись люди робили. Вшытко мали ручне – пилы, сокыры, цілый серсам.

Дістане часову скринку

Під стріху зреконштруованой церькви місто Прага уложыть часову скринку. В ній будуть історічны документы, оріґіналный план храму, включно оріґіналных фотоґрафій, будуть там і монеты – од єдной по пятьдесять чеськых корун.

Меджі тым, што зохаблять в часовій скринці, будуть і выдрукованы ґазеты із сучасности. Мідяный тубус до деревяной церькви уложать представителі міста по цілковім закінчіню робот. Правдоподобно буде уложеный на під або до турні.

Церьков святого Михаіла Архістратига

Церьков святого Михаіла Архістратига быв памятково храненый обєкт із 17-го столітя. Храм із села Великы Лучкы на Підкарпатьскій Руси перенесли до Прагы в році 1929, почас 1-ой Чехословацькой републікы, жебы став частьов збірок Народописного музея. Будова із шындльовов стріхов мала три турні.

Храм быв збудованый в бойківскім штілі із елементами народного барока. Найвысша вежа мала понад 17 метрів. В інтерьєрі были хосновавы тіпічны фарбы – біла, зелена і червена.

Церьков была комплетно розобрана, перенесена і пак знова поставлена до первістной подобы двараз. В році 1793 єй жытелі Великых Лучок продали векшому і богатшому селу – Медведівцям.

Ку другому перенесіню дішло в році 1929, як вже было спомянуто. Святочне переданя храму жытелям Прагы одбыло ся 10-го септембра 1929-го року. Было то святкованя 10-ой річніці того, же Підкарпатьска Русь офіціално стала частьов Чехословакії. На церемонії быв і ґубернатор Підкарпатьской Руси Антоній Бескид а жытелі Медведівців.

Зачатком 2008-го року здобыла деревяну церьков до хоснованя Православна церьков в чеськых землях і на Словакії, респектівно Румуньска православна церьков. Кажду неділю і понедільок там служыли ся богослужіня.

Фотоґрафії: iRozhlas.cz.

ShareTweet

Повязаны дописы

Час радости, веселости – світу настал ныні! Христос ся народил!

6. 1. 2026

Душпастырь свого народа. До округлого юбілея отця Франтішка Крайняка

5. 1. 2026
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Спомож нас / Wesprzyj nas

Наш порталь можете чытати чысто дармо, але кєд маш охоту - можеш нас спомочы. Буде нам барз мило!

Жебы спомочы нас даком вплатом, без ниякых зобовязань, втисний притиск або зоскануй код QR.

Nasz portal jest darmowy, nie mamy (i nie chcemy) na nim reklam. Jeżeli masz ochotę - możesz wesprzeć naszą codzienną pracę.

Aby wspomóc nas jednorazową wpłatą, bez żadnych zobowiązań, kliknij przycisk lub zeskanuj kod QR.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2026. Вшыткы права застережены.

Брак результатів
Вшыткы результаты
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче