Церков в Бортным зас з іконостасом. Попри ній – одремонтуваный шпіхлір

Кольорова церков в Бортным зас єст одкрыта для туристів, а попри ній – одеремонтуваный клебаньскій шпіхлір. По парох місяцях консервациі на місце вернул тіж іконостас. Перед тыжньом прошло торжественне закінчыня ремонтового проєкту з показом обєктів.

Іконостас з церкви в Бортным єст єдном з найціннійшых памяток церковной штукы в реґіоні. Десяткы років не был хоснуваный згідні з перезначыньом – в реліґійній практиці, але презентуваный як музейна експозиция. Не был тіж професийно консервуваный, што спричынило, же захована была ориґінальна субстаниця. Проведена в рамках проєкту консервация мала музейный характер – єй цілю было максимальні заховати автентизм обєкту і выекспонувати його вельоверствову історию.

По парумісячній перерві зас мож обзерати музейну церков

Музей Дворы Карвациянів і Ґладышів, під котрый приналежыт церков свв. Космы і Даміяна в Бортным, зреализувал парумісячну задачу «Ратунковы роботы консерваторского типу при памятковій грекокатолицкій церкви і клебаньскым шпіхліри в місцевости Бортне», дофінансувану з середків Урядового Проґраму Охороны Памятників та буджету Малопольского Воєвідства.

В понедільок 8. вересня/септембра 2025 р. до Бортного зъіхали ся представникы локальных і реґіональных власти, інституций культуры, мешканці села з парохом о. Мирославом Цідилом, заінтересуваны лемківском спадковином особы з реґіону і туристы. Символичну басамунку, на знак одкрытя, перетяла директорка Музею – Катажына Шепєнєц, вєдно з запрошеныма гістми.

Завдякы баданям і анализі іконостасу повело ся прецизийні розділити хронолоґічні його елементы, вказуючы ріжны етапы додаваня поєдных части, пізнійшы обробкы і чергове схоснуваня елементів в інчых місцях обєкту. Особливым ефектом робіт было тото, же одчытали фундацийны інскрипциі, котры принесли новы інформациі о істориі храму. Уж тепер знаме, же єдну з ікон уфундувал в половині XVIII ст. о. Андрий Борисевич, парох в Бортным.

Проґрам консерваторскых робіт опрацувал Ярослав Ґємза, кєрівник Департаменту Церковной Штукы в Музею-Замку в Ланцуті – єден з найвыдатнійшых знавців ікон в Польщы. Головном выконавчыньом консервациі іконостасу была Малґожата Давідюк з реномуваной консерваторской працовні в Перемышли, єдна з найліпшых специялисток в обшыри консервациі іконового малярства, абсольвентка Академіі Красных Штук ім. І. Е. Рєпіна в Петерсбурґу.

«Роботы при шпіхліри, котры зробила локальна фірма, обнимали выміну вкрытя даху» – подає Катажына Шепєнєц, директорка Музею Дворы Карвациянів і Ґладышів в Ґорлицях. «В цілости перемурували єдну з фронтовых стін, провели піскуваня памятковых каменів, пополнили споіны і одновили цілу середину шпіхліря, жебы привернути первістный выгляд» – оповідат.

Церков покровы свв. Космы і Даміяна в Бортным то єдна з найціннійшых памяток лемківской сакральной архітектуры. Найпевнійше вознесли єй в половині XVIII ст., а в 1842 році міцно перебудували – мимо то, до днес заховали ся елементы ориґінальной субстанциі, м.ін. част зрубу олтаря і притвору та, найпевнійше, вежа.

В плянах – зробити скансен

По выселінях Лемків в 1947 році святыню перенял Земскій Фундуш. Завдякы детермінациі консерваторів і локальных музейників, уж в 60. роках ХХ ст. зачали єй комплексово ремонтувати. Церков была уж барз знищена. По закінчыню робіт храм зачал полнити музейну функцию – перше як одділіня Реґіонального Музею в Бічы, а од 1974 рока як част Сандецкого Етноґрафічного Парку. Тепер церков єст єдным з одділінь Музею Дворы Карвациянів і Ґладышів в Ґорлицях.

В послідніх роках вымінили ґонт на даху і на голмах, заімпреґнували стіны, а в рамках чергового етапу – заняли ся консервацийом цінного выпосажыня, в тым выняткового іконостасу.

Церков свв. Космы і Даміяна в Бортным была давнійше центром обшырного церковно-плебаньского комплексу. До днес, окрем храму, заховал ся унікатовый плебаньскій шпіхлір – выняткова памятка в скали реґіону. Вознесеный в першій половині ХІХ ст. з місцевого, ломленого каменя, єст евенементом, бо на Лемковині шпіхлірі будували з дерева.

По выселінях хтоси з даху взял бляху, а обєкт нищіл долгы рокы. Аж початком 70. років ХХ ст. будинок ґрунтовні выремонтували і заадаптували під музей. Находила ся гын експозиция посвячена бортняньскій камінярці. Того рока повело ся закінчыти дальшый етап консерваторскых робіт. В плянах єст одбудова плебаньской загороды в єй давным просторовым укладі, жебы одтворити історичный характер цілого комплексу. Музею закупил уж на тоту ціль дві хыжы. Іх поставліня залежне є од фінансовых можливости Музею.

Підчас подіі сперед тыжня вшыткы бесідникы підкрисляли вагу той інвестициі для спільноты і туристикы реґіону. «Охорона той цінной спадковины єст символом заанґажуваня в захованя культурной достоменности реґіону і переданя єй черговым поколін1м» – бесідували.

По офіцийній части з паралітурґічныма піснями выступила Юлия Дошна в акомпаніяменті Мирослава Боґоня. По вынятково зворушаючым концерті, вшыткых присутных запрошено до сельской світлиці на гостину, яку зрыхтувал шолтыс Бортного – Адам Кузяк, з родином.

Фот. Барбара Засовска, Музей Дворы Карвациянів і Ґладышів в Ґорлицях