lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Брак результатів
Вшыткы результаты

Умер Янко Рамач, перекладатель Святого Писма на русиньскый язык

За переклад Біблії быв нагородженый папскым орденом.

Петро Медвідь Петро Медвідь
28. 8. 2022
» Інчы, Вісти

Як інформовала русиньска редакція порталу Радія і телевізії Войводины, в суботу 27-го авґуста 2022-го року при транспортній гаварії у віці 67 років вмер професор Янко Рамач. Рамач быв рядным професором на Філозофічній факулті Універзіты в Новім Саді.

https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2022/09/146-perehlad-tyznia-ramacz.mp3

Быв вызначным русиньскым науковцьом, його найвызначнішов роботов є переклад Святого Писма – Нового і Старого завіту на войводиньску варіанту русиньского языка, за што быв нагородженый папскым орденом.

Біоґрафія Янка Рамача

Народив ся професор Янко Рамач 22-го марца 1955-го року в Руськім Керестурі, втогдышня Югославія. Основну школу закончів у роднім селі, пак пішов штудовати на класічну ґімназію в Римі. Высокошкольскы штудії абсолвовав з історії на Філозофічній факулті в Новім Саді і в Белеґраді. Докторат на тему історії Русинів робив на Державній універзіті в Ужгороді.

На Філозофічній факулті в Новім Саді робив од 1984-го року. Учів історію Русинів, фолклорістіку і културну історію Русинів, а так само русиньскый вопрос у середній Европі в 20-ім столітю.

Учів і на на Філолоґічній факулті в Белеграді, ці на універзіті в мадярьскій Ніредьгазі. Дакілько раз гостьовав на універзітах на Україні, в Польщі, на Словакії і в Хорватії. Публіковав пять книжок і понад сто науковых робот, приготовив на публікацію много вызначных історічных джерел.

Вєдно із братом Михалом Рамачом переложыв на войводиньску варіанту русиньского языка комплетне Святе Писмо. На тім ділі робили од 2006-го року і Святе Писмо было выдане в році 2019 Єпархійов святого Николая в Руськім Керестурі. За тоту роботу быв нагородженый Орденом святого Папы Сілвестра. То папскый орден за заслугы о Святішый Престол, котрый передавать ся лаікам.

Остатнє інтервю

Кедь сьме в юлі того року вєдно із колеґом Демком Трохановскым іщли навщівити нашых Русинів у Войводині, вытіповали сьме дві мена, з котрыма хочеме робити інтервю. Они нас інтересовали довшый час, но вдяка пандемії не подарило ся скоріше іти за нима.

Єдным з тых двох людей быв професор Рамач, з котрым Демко Трохановскый, вдяка контакту через Олену Папуґа, зробив дотеперь іщі непубліковане інтервю. Бісідовало ся якраз о найвызначнішій про Русинів його роботі, і то перекладі Святого Писма на русиньскый язык. Так выникло якбач остатнє інтервю, котре професор Рамач про медії дав.

З його бісідованя мож было познати, же стрітили сьте чоловіка высоко інтеліґентного, інтелектуала зо шырокыма знанями, і кедь не у вшыткім были сьме згодны.

Його бісіда о веце як десятьрічній роботі над перекладом Біблії, кедь штоденно сідав і перекладав Святе Писмо, окрім іншой реґуларной роботы на посаді высокошкольского професора, припоминала аж монашеске присвячіня ся тому ділу, котре ту про нас і далшы ґенерації зістане.

І вдяка його перекладу Біблії войводиньска варіанта русиньского языка є меджі тыма великыма языками, котры мають властне тлумачіня цілого Святого Писма. Вічная Память!

Фото: rtv.rs, архів лем.фм.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

фот.www.usciegorlickie.pl

Вмер Димитрий Рыджанич (1951-2025), долголітній війт ґміны Устя Рускє

11. 10. 2025

Выходна Словакія почала співпрацу із Закарпатьсков областьов у области транспорту

7. 10. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Спомож нас / Wesprzyj nas

Наш порталь можете чытати чысто дармо, але кєд маш охоту - можеш нас спомочы. Буде нам барз мило!

Жебы спомочы нас даком вплатом, без ниякых зобовязань, втисний притиск або зоскануй код QR.

Nasz portal jest darmowy, nie mamy (i nie chcemy) na nim reklam. Jeżeli masz ochotę - możesz wesprzeć naszą codzienną pracę.

Aby wspomóc nas jednorazową wpłatą, bez żadnych zobowiązań, kliknij przycisk lub zeskanuj kod QR.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

Брак результатів
Вшыткы результаты
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче