Пряшів – історічный центер Русинів на Словакії, став у неділю 8-го юна 2025-го року містом, до котрого по дакілько роках вернули централны святкованя Дня Русинів Словакії.
День Русинів Словакії є од 2009-го року схваленый Світовым конґресом Русинів на 12-го юна. Централны святкованя того праздника все почас вікенду перед або по тій даті орґанізує Русиньска оброда на Словеньску як членьска орґанізація конґресу.
Почало ся при памятнику
12-ый юн є одклиланьом ся на меджівойновый період, коли в тых днях орґанізовали ся Дні русиньской културы в Пряшові, але і в іншых містах, і у 1933-ім році быв почас тых днів одкрытый в центрі Пряшова памятник Александра Духновіча, котрый днесь стоїть на Площі Духновіча.
Якраз коло того памятника в неділю почав і проґрам тогорічных святковань. Хоць невелике чісло Русинів, але зато домашніх і загранічных, зышло ся о другій пополідне при памятнику будителя. По заспіваню русиньской гімны – Вручанія, участных привітав своїм приговором председа Русиньской оброды Мартін Караш.
По нім стих од Александра Павловіча, котрый є присвяченый Духновічови, задекламовав бывшый довгорічный член Театру Александра Духновіча Іґор Латта. За пряшівскых Русинів мав куртый приговор Петро Медвідь, котрый акцентовав, же вшыткы русиньскы праздникы в Пряшові мали бы ся почінати якраз при памятнику нашого будителя, вдяка котрого намагам Русины еманціповали ся вєдно з далшыма народами в половині 19-го столітя, і вдяка котрому ту Русины суть доднесь.
Участны были тот рік і штуденты, котры пришли на Меджінародну літню школу русиньского языка, і представителі Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты, кедьже якраз днесь тот рік почінать і літня школа.
На кінцю пєтной події коло памятника, по покладжіню вінців, ґрекокатолицькый священик Франтішек Крайняк одслужыв панахіду за будителя.
Выстава русиньскых малярів
Пак вже Русины выбрали ся в кройованій процесії з русиньскыма, словацькыма і европскыма прапорами напрямом ку будові Театру Йонаша Заборьского, де проґрам зачав вернісажов під назвов Русины в образах.
На выставі, котра была у фоає при вступі до театру, участны могли видіти 24 образів русиньскых малярів, або малярів, котры у своїх образах рефлектовали русиньску тематіку. Выстава могла зреалізовати ся вдяка Петрови Микулови, членови веджіня Русиньской оброды, а довгорічному зберательови вытварного уменя.
І вдяка експозіції Русины в образах тоты, котры пришли на централны святкованя Дня Русинів Словакії, могли видіти, же русиньска култура і уменя суть справды богаты, же з русиньского народа вышли і талентованы вытварны художници, котрых творы суть цінены і далеко за граніцями русиньской теріторії.
Ґалапроґрам припомянув нашы успіхы
По выставі вже святкованя продовжовали головным пунктом проґраму – Ґалапроґрамом Дня Русинів Словакії. Понад 500 людей заповнило Велику сцену Театру Йонаша Заборьского – Русины і їх сімпатізанты, жебы взяти участь на ґалапроґрамі.
Подія в театрі почала словацьков і русиньсков гімнов. Цілым ґалапроґрамом участных проводила із модераторьскым словом Наталія Гребікова – редакторка русиньской редакції Народностно-етнічного высыланя Радія Патрія – Словацькой телевізії і радія в Кошыцях.
Окрім председы Русиньской оброды – Мартіна Караша, котрому передала на початку слово, жебы офіціално одкрыв святкованя Дня Русинів Словакії, привітала модераторка в публіці і далшых цінных гостів.
Меджі іншыма Алфонза Кобієльского і Мірослава Бенка, котры з Карашом суть посланцями Заступительства Пряшівского самосправного краю, честного председу Світового конґресу Русинів проф. Павла Роберта Маґочія, члена Рады влады СР про народностны меншыны Петра Медвідя, председу Округлого стола Русинів Словакії Петра Штефаняка, председу орґанізації молоды.Русины Марека Гребіка ці директорку СНМ – Музея русиньской културы в Пряшові Любу Кральову.
На Великій сцені Театру Йонаша Заборьского на участных чекав богатый културный проґрам. В ґалапроґрамі представили ся Фолклорный колектів Дубрава з Пряшова, Співацька ґрупа Вінок із Шарішского Ястрабя, Співацько-інштрументална ґрупа Кычара із Снины, своїма співанками потішыли публіку і Наталія а Миколай Петрашовскы із Гуменного, Лабірьскы бетяре із Меджілаборець, Йожко Копча із Свідника, а декламаторка Марія Хомова із Ряшова.
У приблизно двогодиновім проґрамі мали меджі выступаючіма представителів окресы Пряшів, Стара Любовня, Снина, Гуменне, Меджілабірці, Свідник і Бардейов. Мож сконштатовати, же ґалапроґрам быв достойный такого праздника, выконы выступаючіх выслужыли собі нераз довгы аплавзы.
Помеджі окремы выступліня модераторка ґалапроґраму окрім того, же представила, хто далшый на сцені буде выступати, припомянула нашы здобыткы, успіхы за період од 1989-го року, од вызнаня окремой русиньской народности іщі в бывшій Чехословакії, через кодіфікацію русиньского языка, котрой юбілей – 30 років, собі тот рік припоминаме, і далшы вызначны пункты в нашій найновішій історії.
Ґалапроґрам закічнів ся сполочным заспіваньом гімнічной співанкы Жывите людиє… котру вєдно співали як вшыткы выступаючі на сцені, так і майже ціла публіка.
Святкованя продовжують
По ґалапроґрамі тот рік была одкрыта і Меджінародна літня школа русиньского языка і културы – Studium Carpatho-Ruthenorum 2025. Централны святкованя одбыли ся в Пряшові, но тым святкованя не кінчіть.
У понедільок 9-го юна в рамках русиньского праздника одбуде ся вже 24-ый річник конкурзу в декламації Духновічів Пряшові 2025, котрый має своє місце каждый рік в просторах Театру Александра Духновіча. Святкованя в слідуючіх днях рихтують ся і в Старій Любовні, Меджілабірцях ці в Братіславі.