В СНМ – Музею русиньской културы бісідовали о русиньскім языку

6-го фебруара 2025-го року Словацькый народный музей – Музей русиньской културы в Пряшові зорґанізовав у своїх просторах бісіду під назвов Як дале русиньскый язык?, котра одбыла ся з нагоды 30-ой річніці кодіфікації русиньского языка на Словакії і Року русиньского языка, якый выголосив Округлый стіл Русинів Словакії.

Бісіда была призначена про тых, котры занимають ся русиньскым языком на професіоналній уровни, но участнов могла быти і шырша публіка. На події мож было брати участь і онлайн, кедьже посередництвом інтернету робив ся прямый ефір.

Меджі офіціално запрошеныма гостями, котры могли выступити із своїма рефератами, было шість людей, наконець, по оправданю єдной із реферуючіх, пориговорило ся пять реферуючіх, з котрых каждый ку темі кодіфікації і хоснованю языка приступив з іншого боку.

Директорка СНМ – Музея русиньской културы Люба Кральова, котра на події наперед привітала вшыткых участных, присвятила свій выступ значіню кодіфікації русиньского языка про Русинів Словакії. Кральова акцентовала, же кодіфікація была найвызначнішым ділом, котре подарило ся Русинам у возроднім процесі по 1989-ім році. Так само курто представила і біоґрафії двох головных кодіфікаторів – Юрія Панька і Василя Ябура.

Кветослава Копорова з Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові у своїй презентації заміряла ся на зміны у правилах правопису русиньского языка почас років. Найвызначнішы зміны притім зробили ся у 2005-ім році, і были приготовлены Васильом Ябуром і Аннов Плішковов.

На тоту тему надвязав Петро Медвідь, котрый бісідовав о споминаных змінах і їх акцептації, як і о хоснованю літературного языка в русиньскых масмедіях. Медвідь пояснив позіцію Русиньской оброды на Словеньску односно змін правил на основі історічных документів Русиньской оброды і інштітуту, котрый при ній фунґовав із років 2005 і 2006. Якраз Русиньска оброда была ініціатором кодіфікації, а споминаны зміны втогды не прияв ани другый із головных кодіфікаторів Юрій Панько.

Ґрекокатолицькый священик і ініціатор літурґічных і біблічных тлумачінь на русиньскый язык Франтішек Крайняк бісідовав о потребі літурґічного русиньского языка. Припоминаме, же першы такы тлумачіня почали выникати у першій половині 1980-ых років, коли офіціално не были у втогдышній Чехословакії Русины вызнаны, а не было ани кодіфікованого языка.

Інтересным быв реферат, повязаный із вказаньом в практіці, Павла Малецького із Польщі, котрый быв участный онлайн. Тот презентовав свою роботу заміряну на хоснованя штучных невровновых сітей і великых языковых моделів із русиньскым языком. Професор Малецькый робить на моделі, котрый буде знати, подобно як іншы великы языковы моделы, котры знаме днесь в онлайн просторі, тлумачіти меджі польскым, анґліцькым і лемківскым штандардом русиньского языка.

Помеджі окремы рефераты проходили жывы діскусії участных, што лем потвердило, же такы діскусії мають своє значіня, і можуть помочі при рішіню проблем, і гляданю згоды меджі науковов інштітуційов, котра працує на нормотворіню, і професіоналами, котры штодень хоснуть списовный язык.