В Старій Любовні одсвятковали 40 років сканзену

У четверь 15-го мая 2025-го року Лобювняньскый музей одсвятковав 40-ту річніцю сприступніня Музея народной архітектуры – сканзену, котрый находить ся під градом Любовня. Інформовав о тім Любовняньскый музей в Старій Любовні.

Перед святкованьом участны помолили ся молебен в деревяній Ґрекокатолицькой церькви святого Михаіла Архістратига, котрый є в сканзені і походить із села Матысова.

На святкованю брало участь майже 70 гостів спосеред директорів і робітників музеїв народной архітектуры на Словакії, членів Унії музеїв у природі, і колеґів – директорів партнерьскых музеїв зо заграніча і вызначных етноґрафів, як і представителів зряджователя музея – Пряшівского самосправного краю ці бывшых робітників музея.

В рамках святочного проґраму в церькви одбыла ся і презентація „голосів етнік“, котры іщі не мають свою матеріалну репрезентацію в спектрі будов музея народной архітектіры, хоць в конценпції Юрая Ланґера із 1997-го року были напланованы.

Зато в проґрамі одзвучали і проявы умелецькой а духовной дідовизны Ромів в інтерпретації Богданкы Жіґовой, Жыдів посередництвом балады, яку інтерпретовав Михал Палько, ці колядка спішскых Німців у інтерпретації Фолклорной ґрупы Мармон із Хмельниці.

Святочный проґрам в церькви своїм співом одкрыли і закрыли співачкы із Співацькой ґрупы Поляна з Орябины, і співаци із Співацькой ґрупы Шамбрінці.

Сканзен під градом Любовня быв сприступненый у 1985-ім році, і тым створила ся унікатна експозіція „паньского і людового“ жывота. Сканзен своїма хыжками приближує жывот на традічнім селі на вышнім Спішу і Шарішу, в реґіоні, де стовкы років вєдно жыли Русины, Ґуралі, Німці, Жыды і Ромове.

Домінантов сканзену є деревяный Храм святого Михаіла Архістратига збудованый у 1833-ім році в русиньскім селі Матысова. В сканзені моментално находить ся 32 будов – господарьскых і на бываня.

Фото: Любовняньскый музей.