Векшыновый хаос, меншыновы жертвы

На сучасну меншынову політіку на Словакії, котру бы єм описав якбач словами „стрілямe до люфту, і пак увидиме, што буде“, єм звертав увагу уж в минулости. Сучасный ціркус, котрый ся діє коло Ґуралів, лем доказує мої попереднi тверджіня, же тота політіка не має жадной концепції, і їй дослідкы можуть быти неприємны.

Словацька републіка ся за послідні три рокы розросла о дві новы народностны меншыны. У 2023-ім році урядницька влада Людовіта Одора прияла узнесіня, котрым вызнала Вєтнамців як 14-ту офіціалну народностну меншыну на Словакії.

Без того, жебы сьме дакому хотіли сперати права, уж втогды быв на місці вопрос, ці має Словакія даяку реалну концепцію того, хто про ню суть народностны меншыны, ці не є ліпшый концепт Німецька, котрый вызнає лем автохтонны меншыны, або будеме, головно теперь при все прибудаючій робочій міґрації, каждых пару років вызнавати нову меншыну, аж їх буде міліон.

А другый вопрос, кедь уж таку політіку урядницька влада зволила, ці є і даяка реална візія того, як забезпечовати і розшырьовати права меншын, бо признаня меншыны – то єдно діло, але реалізація прав дашто цалком друге.

Лемже фактом є і то, же Вєтнамці уж довше ходили на засіданя втогдышнього Выбору про народностны меншыны як гості, а о темі їх вызнаня проходила холем якась діскусія.

Цалком інша справа была односно Ґуралів. Їх вызнаня, без будьякой діскусії, без ничого, пришло як блиск із ясного небе. Кедь ся в януарі 2025-го року одбыло 1-ше засіданя Рады влады СР про народностны меншыны, появив ся там і гость за Ґуралів – Павол Замішка, і уповномоченый влады СР про народностны меншыны на кінцю засіданя інформовав, же влада уж на далшый день схвалить узнесіня, котрым ся Ґуралі стануть 15-ов народностнов меншынов.

Представителі меншын докінця были пожаданы, жебы голосованьом підпорили тото рішіня, што наконець скінчіло лем голосованьом о тім, же береме до відома тото, што владный кабінет і так зарань зробить. З нашов згодов або без.

Хоць премєр Роберт Фіцо не мав в минулости велику дяку признавати ани Вєтнамців, теперь без будьякой попередньой шыршой діскусії наскоро вызнав Ґуралів.

Меншыновы права мож лем розшырити, не мож їх обмеджіти дакому, кому уж были даны.

Лемже по веце як році Ґуралі, хоць мають представителя у Раді влады СР про народностны меншыны, не мають досяг на фінанцованя свойой културы, а о реалізації їх далшых меншыновых прав бы была так само барз інтересна діскусія.

По неочекованім блисковім вызнаню Гуралів пришли реакції. Нажаль, векшыново неґатівны. Были то реакції части ґуральской комуніты, котра не была согласна із тым, же мають быти меншына, бо ся не чують быти окремов меншынов, реакції дакотрых академіків, але пришли і реакції словацькых націоналістів, котры кричали штось о тім, же вызнаня Ґуралів є діліня словацького народа.

Послідні спомянуты будь были прямо повязаны із націоналістічнов владнов партійов SNS, або собі їх погляды люди коло SNS скоро присвоїли. Значіть, якый є резултат?

За цілый 2025-ый рік не отворив ся Закон о Фонді на підпору културы народностных меншын, жебы там додати Ґуралів, а теперь Міністерство културы Словацькой републікы, котрый веде номінантка SNS, оголошать, же перед тым, як ся закон отворить, кедь обще ся отворить, іде ся робити „фахова діскусія“ на тему Ґуралів як народностной меншыны. І сліпый видить, же голосы несогласных націоналістів мають наверьх, а теперь ся буде глядати арґумент про і проти Ґуралів як меншыны.

Самособов, зрушыти статус народностной меншыны про дакотру народность бы было веце як проблематічне. Нелем із боку словацькой леґіслатівы, але і той меджінародной а меджінародных договорів, котрых є Словакія сіґнатарьом. Меншыновы права мож лем розшырити, не мож їх обмеджіти дакому, кому уж были даны.

Но не похыбую о тім, же Ґуралів теперь можуть тримати в шаху, не взяти їм статус, але ани не пустити до далшых реалізацій прав, а не пустити ку грошам на фонді. Припадно ся можуть іншпіровати іншыма країнами, і зробити народностны і етнічны меншыны, можностей є веце.

Лемже в цілім тім векшыновім хаосі, котрый теперь на Словакії не є лем в ділі меншыновых прав, будуть в данім припаді лем меншыновы жертвы. Покля Словакія не буде мати ясну концепцію того, хто суть про ню народностны меншыны, покля не буде мати ясну концепцію як реалізівати і посилньовати їх права, пак можуть на владі схвалити нову меншыну і каждый тыждень, лемже з того не буде жадного хосну. Ани про меншыны, ани про майоріту, покля не рахуєме може даякы голосы у выборах про тых, котры вызнали меншыну.

Днешня сітуація односно Ґуралів – то єден із резултатів політікы без концепції. І зохабляня културы і меншыновой політікы людям, котрым о тоты діла абсолутно не іде. Нажаль, видиме, же то уж стає якымсь штандардом, а нелем в справі меншыновой політікы.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Pixabay.com.