Велика дебата о меншынах в Ополи. Експерты з Польщы і з Европы придут на конґрес

23. і 24. вересня/септембра 2025 рока Опольскій Університет орґанізує Медженародный Конґрес о Меншынах, котрый має получыти перспективу дослідників, політиків і соспільных практиків. Участникы будут бесідувати м.ін. о правах меншын, едукациі, міґрациях, соспільній інтеґрациі і будучности культурной ріжнорідности в Европі.

В подіі участ возмут експерты в Польщы і заграниці, представник уряду, Сойму, Комісиі Прав Чловека ОЗН та меншыновых і етнічных середовиск. Як подає Опольскій Університет, Конґрес має быти місцьом выміны досвідчынь і добрых практик медже науковцями, політиками та представиниками соспільных орґанізаций.

«Тема меншын має незвыкле значыня. Маме свідоміст того, як крас єст зріжницюваный наш реґіон. Тото зріжницюваня єст все джерелом силы і тото доказує істория нашой державы. Хотіли бы сме, жебы тіж і того рока муры нашой учельні стали ся місцьом, в котрым одбуде ся мериторична дебата посвячена меншыновым темам» – підкрислил на пресконференциі посвяченій конґресови проф. Яцек Ліпок, ректор Опольского Університету.

Конґрес зачне ся 23. вересня/септембра в сали ім. Білого Орла Маршалківского Уряду Опольского Воєвідства. Підчас інавґурацийного панелю «Нацийональны і етнічны меншыны в Европі – вартіст вельокультуровости» выступлят експерты м.ін. з Німец, Швайцариі і Великой Британіі.

Темы звязаны з Лемками

Того самого дня присутны возмут участ в выіздовым засіданю Спільной Комісиі Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын, котре вынятково, з огляду на Конґрес, одбуде ся в одкрытій формулі.

Черговы темовы части будут тыкати політикы державы взглядом меншын, охороны реґіональных і меншыновых языків – од кашебского, через лемківскій, по німецкій на Мадярах – та едукациі, громадяньскых прав, присутности меншын в медиях і в політиці. Дискусиі будут обнимати тіж ситуацию Поляків на Литві, выкликы звязаны з міґрациями і ґлобализацийом та історичну памят, м.ін. звязану з акцийом «Вісла».

Беата Орловска з Академіі ім. Якуба з Парадижа в Ґожові выголосит реферат пн. «Лемківскій язык як котва лемківской культурной достоменности серед черговых поколінь Лемків», а Олена Дуць-Файфер з Ягайлоньского Університету представит тему: «Інакшіст на замовліня – рефлексиі в контексті урядового підпертя меншыновых культур і языків». Штефан Дудра з Зеленогірского Університету представит доповід пн. «Акция ‘Вісла’ як історичный і сучасный символ достоменности Лемків».

Другій ден засіданя буде обнимал рівно Форум публичной адміністрациі, то значыт стрічы представників публичных інституций, якы реализуют задачы для меншын, науковый форум та черговы дискусийны панелі посвячены м.ін. соспільній інтеґрациі, демоґрафічным выкликам, міґрациям ци роли жен як «символичной меншыны» в публичным просторі. Посліднім акцентом Конґресу буде панель, якій підсумує ціліст – «Европейска перспектива для меншын».

«В середу 24. вересня/септембра будеме гостити полномічників до справ меншын вшыткых 16 воєвідств» – подає Моніка Юрек, Воєвода Опольскій. «Хочеме ся дознати, як меншыновы квестиі сут постеріганы і реализуваны в інчых воєвідствах. Одтале форум полномічників, навязаня спілпрацы, гощыня послів і комісиі на нашым терені» – додає.

Што дале по 20 роках фунґувана меншыновой уставы

«Нацийональны і етнічны меншыны та языковы ґрупы святкуют того рока 20-літя уставы, котра єст добром уставом для нацийональных і етнічных меншын» – подал на пресконференциі Норберт Раш, Полномічник Заряду Воєвідства дс. Вельокультуровости. «Тота устава то не лем правный документ, але тіж доказ, же Польща єст спільным домом для вельох культур і же єст в ним місце для інчых традиций і языків. Вельокультуровіст єст тым самым вказана не лем як теория, але практика в нашых школах, самоурядах ци інституциях культуры» – повіл.

Др Марек Мазуркєвич, адюнкт в Інституті Наук о Політиці і Адміністрациі Опольского Університету ствердил, же річниця функцийонуваня уставы то момент не лем, жебы підсумувати дотеперішнє досвідчыня, але тіж «вызначыти новы перспективы діяня для ріжнорідности і прав чловека. Зато в Ополи стрічают ся інституциі, бадачы і практикы з Польщы і Европы, жебы разом дебатувати о демоктациі, достоменности і спілістнуваню ріжных культур» – скоментувал. «Нашом амбіцийом єст, жебы зробити сіт інституций, бадачів, жебы взаімні хоснувати своі досвідчыня і ся убогачати».

Серед орґанізаторів Конґресу сут м.ін. Опольскій Університет, Самоуряд Опольского Воєвідства, Опольскій Воєвода, Европейскій Центр Бадань над Меншынами, Шлезскій Інститут ци Дом Польско-Німецкой Спілпрацы, Центр Бадань Німецкой Меншыны.

Почестный патронат над подійом обняли: Міністер Наукы і Висшого Шкільництва Марцін Кулясек та Міністер Внутрішніх Справ і Адміністрациі Марцін Кєрвіньскій.