Велике торжество в Пряшові. Русины мають свій переклад Нового завіта

Пятніця 14-го новембра 2025-го року запишe ся до русиньской історії, але і історії міста Пряшів. В тот день, в предвечур початку Рождественьского посту – Філіповкы, в Катедралнім соборі святого Йоана Крестителя одпрезентовало ся выданя Святого Писма – Нового завіта по русиньскы.

В літурґічных текстах співаме о празднику Воскреснія, же то торжество торжеств, праздників праздник. То справды найвекше свято.

Но не малым праздником, торжеством є і момент, коли народ дістане Боже слово до рук у своїм материньскім языку. Тот момент про Русинів на Словакії, а нелем, пришов якраз теперь. Завершыв ся тым понад 40-річный процес, котрый, як сьме ся дізнали, буде так дакус іщі продовжовати.

На презентацію пришли цінны гості

Воведжіня до жывота русиньского перекладу Нового завіта мало быти за участи Высокопреосвященного владыкы Йоны Максима, пряшівского ґрекокатолицького архієпіскопа і митрополіты. Но на послідню хвілю планы ся змінили.

Святішый Отець Лев XVI. пару днів тому потвердив рішіня Сіноду єпіскопів Румуньской ґрекокатолицькой церькви, котрый собі выбрав за нову голову свойой церькви Высокопреосвященого владыку Клаудія-Лучіяна Попа, якый буде інтронізованый в суботу 15-го новембра. Голова Ґрекокатолицькой церькви на Словакія зато не міг взяти участь на презентації, кедьже одышов до Румунії на тоту подію.

Повірив за себе протосінкела Пряшівской архієпархії – архімандріту Марка Дурлака, котрый за владыку і приговорив ся.

На торжественній події быв участный єден із двох головных перекладателів – отець Франтішек Крайняк. Осифови Кудзейови, котрый творив із отцьом Крайняком цілы тоты рокы перекладательскый тандем, здравотны причіны не дозволили прийти.

Меджі цінныма гостями події были і Петро Крайняк – віцепріматор міста Пряшів, Михал Ільканин – крайскый посланець Пряшівского самосправного краю, Катарина Томкова – предностка Окресного уряду в Старій Любовні, председа Русиньской оброды на Словеньску і єдночасно крайскый посланець і член Рады влады СР про народностны меншыны Мартін Караш, директор Театру Александра Духновіча Маріян Марко, але і далшы.

Участь взяли і священици із Общества святого Йоана Крестителя, котры вєдно із перекладателями трудять ся на выдаваню русиньскых біблічных і літурґічных тлумачінь, і їх запроваджіню до практікы в храмах, як і лаіцькы членове того общества.

Подія была в мерьку дакілько медій, включно тых цілословацькых, котры приготовльовали репортажы.

Хто не чітать Писмо, не знать Хріста

Торжество одкрыв своїм приговором отець Мілан Ясик, председа Общества святого Йоана Крестителя, котре є выдавательом Нового завіта. Тот на початку припомянув слова святого Єроніма, котрый як першый переклав Біблію на латиньскый язык.

Qui scripturas non legit, Christum non novit. Хто не чітать Писмо, не знать Хріста, почав отець Ясик, котрый акцентовав, же тото є великый день про русиньскый народ, коли до рук може взяти Новый завіт, і тот день запише ся золотыма буквами до історії.

Отець Ясик привітав честованых гостів, меджі котрыма спомянув і отця Ярослава Поповця, якый 20 років вів общество як председа, ці отця Мартіна Костільника, якый быв технічным редактором выданя. Меджі іншым прочітав і приговор Анны Плішковой, директоры Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові, котра довгы рокы конзултовала переклады Нового завіта, помагала перекладателям, но на події не могла взяти участь.

Плішкова підкреслила, же тото діло є неоціныма робота, і Новый завіт потверджує певну позіцію русиньского языка як рівноцінного четвертого выходославяньского языка.

Жебы чітателі черьпали силу до жывота

Пак приговорив ся участным архімандріта Марко Дурлак, котрый прочітав вступне слово, яке до Нового завіта написав Высокопреосвященый Йона.

Меджі іншым там можеме прочітати, же слова „На початку было Слово…“, слова Доброй новины, нам в 9-ім столітю принесли святы славяньскы апостолы Кіріл і Мефтодій, і они „уж тогды звістовали нашым предкам в зрозумілім языку правду о Хрістови – Слові, котре ся стало тілом“.

„Вдяка Новому завіту сьме способны порозумити Божому плану спасіня людьского роду через Ісуса Хріста – Спасителя. У світі, в котрім темнота і неспокій панують над людьскыма душами, слово Святого писма зіставать світлом, котре нам просвіщать сердця свойов вічнов правдов, прикріплять нашу віру, прославлять Господа, будує Боже царьство. Най буде чітане з покоров, уважно і богобойно. Най засіє до нашых сердець добры плоды – справедливость, покій і радость,“ цітовав отець Марко владыку Йону.

Він сам додав, же жычіть, жебы чітателі русиньского прекладу Нового завіта черьпали із того силу до жывота, до хрістіаньского жывота. Владыка Йона уділив імпріматур на выданя комплетного Нового завіта 17-го септембра 2025-го року.

Господь нас не утискує

Пак дістав слово єден із двох перекладателів – отець Крайняк. Вшытым передав сердечне поздоровліня од Осифа Кудзея.

Отець Крайняк пояснив, же переклады Нового завіта были роблены на основі церьковнославяньского перекладу (наша церьков має Римом дозволену таку можливость, позн. ред.), але єдночасно звернув увагу на то, же тым мотузком діставаме ся аж ку святым Кірілови і Мефтодійови, котры нашым предкам принесли першы переклады роблены із ґрецького языка. І так, за словами отця Франтішка, Русины тым перекладом мають досяг аж на славяньскых апостолів і ґрецькы переклады із Септуаґінты. „То є наша церьковна і духовна култура,“ повів отець Крайняк.

Посмоминав на початкы перекладів, котры сягають до 1984-го року, коли офіціално не было в Чехословакії Русинів, а не было ани кодіфікованого языка. Подяковав Анні Плішковій, котра 30 років фаховыма лінґвістічныма конзултаціями трудила ся вєдно із перекладателями.

Новый завіт по русиньскы вышов друком вдяка фінанчній підпорі Фундації при Катедралнім соборі Преображенія Господа в канадьскім Онтаріо, і так отець Крайняк подяковав Гелені Романовій із фундації, і Павлови Робертови Маґочійови, же тото діло было підпорене.

Не выхабив священиків із Общества святого Йоана Крестителя, вшыткых жертвуючім, котры дали грошы на общество, на їх выданя, а і вдяка тому міг выдруковати ся Новый завіт.

Інтереснов інформаційов было, же отець Крайняк спомянув двох протестантьскых духовных, котры уж днесь не жыють – Мартіна Шміда і Арміна Гіппела, якы перед 30 роками пришли до Пряшова і інтересовали ся, ці Русины мають своє тлумачіня Святого писма. Так ся дістали аж ку отцьови Крайнякови до Меджілаборець, і помогли му в його роботі тым, же купили втогды ксерокс, тонеры ці компютер.

Подяковав священикам із Общества святого Йоана Крестителя і отцям василіянам, котры русиньскы переклады запроваджали в храмах до практікы.

Отець Крайняк почас свого приговору цітовав апостола Павла із 2-го Писма Корінтянам: „Зо вшыткых сторон сьме утискованы, но не притиснуты, сьме в бідах, но не падаме духом.“ Перекладатель Нового завіта повів, же і мы Русины сьме были історічно утискованы із вшыткых сторон – выходу, западу, северу, югу, але не были сьме ниґда утискованы згоры, од Госопода, зато сьме ту, зато днесь можеме мати Новый завіт, і мати благословліня од Бога.

Закінчів тым, же вірить, же ся Новый завіт теперь внесе до жывота Русинів, всядыль, де Русины жыють, до їх храмів.

Стрічі в тайнім монастырю

Приговорив ся участным і отець Ярослав Поповець, довгорічный бывшый председа Общества святого Йоана Крестителя, котрый так само на своїх плечах в тій функції ніс тото діло.

Припомянув, же подяковати треба і такым людям, котры уж не суть меджі нами, не дожыли ся того торжества. Спомянув наприклад бывшу іґумену сестер василіянок – сестру Николаю Олґу Мыдликову. У ньой, втогды іщі в тайнім монастырю, стрічали ся в неділі пополідне, і робили вєдно на текстах перекладів. Спомянута была і професорка Дуткова, яка із перекладами помагала.

Робота не є завершена, буде і оналйн

Отець Костільник, котрый быв технічным редактором выданя, у своїм приговорі повів, же робота є завершена, але не так цалком. Перекладателі і выдаватель хотять, жебы Новый завіт по русиньскы быв доступный про каждого.

Уж теперь за словами отця Костільника є договор меджі Обществом святого Йоана Крестителя і Словацькым біблічным обществом, же на сайті Словацького біблічного общества прибуде і русиньска верзія Новога завіта. Найде ся так меджі многыма далшыма языками світа, в котрых переклад вышов і онлайн.

Свої приговоры мали і віцепріматор міста Пряшів Петро Крайняк, Мартін Караш, председа Русиньской оброды на Словеньску, котрый, за його словами, приговорив ся за вшыткы русиньскы орґанізації, і подяковав за тото велике діло, котре є неоцінимым вкладом до нашой духовной, але і языковой културы.

Подія закінчіла ся молебеном

По приговорах отець Мілан Ясик за Общество святого Йоана Крестителя подаровав владыкови і отцьови протосінкелови выданя Нового завіта, і пак отець Іґор Панчак одслужыв Молебен ку Пресвятій Богородіці по церьковнославяньскы із русиньскыма частями.

Цілу подію своїм співом духовных паралітурґічных співанок збогатили сестры Ковачовы з Ортутовой.

По торжестві в просторах Архієпархіалного уряду было приготовлене погощіня про участних, де мож было собі і купити свіже выданя Нового завіта.

Новый завіт по русиньскы

Русиньскый преклад Нового завіта вышов у двох верзіях – кіріліцьов і латиніков, як окремы выданя. То перше комплетне выданя 27-ох канонічных книг по русиньскы.

В половині 1990-ых років были выданы першы офіціалны русиньскы переклады Євангелій і Апостолів на неділі і свята, котры позволив печатати втогдышній пряшівскый єпарха Йоан Гірка. Тоты переклады вышли і вдяка тому, же на них пражскый екзарха Іван Лявинець дав позітівну рекомендацію із теолоґічного боку.

Пак поступно было выдане комплетне Тетраєвнгеліє і Апостоларь, котры дістали позволіня на хоснованя почас богослужінь. Новый завіт теперь вышов вєдно із Апокаліпсов святого Йоана.

Вшыткы книгы в русиньскім выданю мають свій історічно-теолоґічный вступ, тематічный обсяг діленый подля глав, текст окремых книг є діленый класічным про восточных хрістіанів способом на главы і зачала. Тексты книг мають пояснюючі позначкы під чаров.

Выданя обсягує і порядок чітань через рік, подярок на час Штиридсятніці, мінею праздничну, святым, різны потребы, є там і календаріюм, словарь а біблічны мапы.

Най нове, і перше наше русиньске выданя служыть вшыткым Русинам на благо їх духовного жывота! Дякуєме, вшыткым, котры до того величезного діла приложыли свою руку.

(Покля бы сьте мали інтерес купити русиньске выданя Нового завіта, можете контактовати отця Мілана Ясика на osjk.artos@zoznam.sk. Поступно буде Новый завіт доступный і церьковных склепах.)