Влады ся черяють, народ лишыть ся

Словацькый народный музей – Музей русиньской културы в Пряшові є іщі все не так старов професіоналнов русиньсков інштітуційов на Словакії. Але од свого зряджіня уж перешов дакілько фазами.

При вшыткій почливости ку першій директорці музея – Олзі Ґлосіковій, котра наперед забезпечіла першы дочасны просторы, а пак за їй урядованя музей нашов і свої теперішні просторы, мушу сконштатовати, же тота інштітуція пак была довгый час в стаґнації аж депресії. Нич ся не рушало допереду.

В тім часі єм дакілько людям положыв вопрос. Спомянув єм їм, же кедь ся ліквідовало пряшівске штудіо Словацького радія, одкыль робило ся і народностне высыланя, включно русиньского, тісячі Русинів на Словакії підписали петіцію, жебы не переносити тото штудіо до Кошыць. Поставили ся за своє радіо. Єднако єм быв пересвідченый, же кебы ся власти лем єдным палцьом дотулили Театру Александра Духновіча або Піддукляньского умелецького людового субору, з боку Русинів бы пришло торнадо, котре бы не хотіли різіковати.

А мій вопрос быв, же хто бы ся, в тім часі, поставив за русиньскый музей. Хто бы підписовав петіцію, хто обще властно знать, же таку інштітуцію маєме?

Одповідь єм на то будь не дістав, або звідованы были згодны із моїм поглядом, же якбач бы то в тім часі никого ани не інтересовало. Музей в тім часі быв, але так реално абсолутно не мав выбудоване жадне реноме меджі  Русинами.

Тото змінило ся радікално, кедь конкурз на директора музея выграла у 2019-ім році Люба Кральова. Музей просто почав твердо робити. Наперек вшыткым колодам, котры ся музею і директорці метали під ногы, наперек тому, же ниґда про русиньскый музей властно на нич не было грошей, Любі Кральовій ся холем часть музея подарило зреконштруовати на достойны просторы, репрезентатівны, де може реално робити выставы, і не ганьбити ся там запросити людей.

Каждый може быти одкликаный, і знам, же ани директорка русиньского музея не має сіндром вічных владарів.

Так само музей почав робити омного веце різных подій, співпрацовати з реґіонами, із орґанізаціями, позывати людей, школы, музей почав быти тов інштітуційов, котру сьме хотіли, кедь сьме войовали о то, жебы быв зрядженый. Кедь были недостаткы, і они были, можеме їх на 99 процент приписати не директорці, але тому, як ся односно нашого музея справовали в Братіславі. То, же не суть грошы на баданя, выдаваня каталоґів, на то, жебы в нім робили професіоналы з окремых фахів, то є вопрос тых грошей, котры з Братіславы пущали барз нерадо.

Но по шестьох роках можеме сконштатовати, же Люба Кральова зробила музей. Уж то не є лем будова і таблічка з написом Музей русиньской културы, днесь є то справды наш музей.

Минувшый тыждень была Люба Кральова із свойой функції одкликана. Каждый може быти одкликаный, і знам, же ани директорка русиньского музея не має сіндром вічных владарів. Знала, же раз то прийде, і функцію опустить.

Но то, якым способом ся то стало, без попередніх сіґналів, із дня на день, в сітуації, кедь нова ґенерална директорка Словацького народного музея іщі ани не была в нашім музею, ани не виділа роботу, котру Кральова за свій функчный період зробила, є досправды фасцінуюче.

Лемже шкода коментовати културу, котра теперь владне на Міністерстві културы Словацькой републікы, і в інштітуціях, котры суть му підпорядкованы. Уж є то властно помалы нормална процедура, і мы собі на то привыкаме, бо і на шыбень ся дає привыкнути, як ся бісідує.

Наперек вшыткому хочу вказати на єден факт. Днесь є музей в цалком іншій позіції, як быв у 2019-ім році перед приходом Любы Кральовой.

Я пересвідченый, же днесь музей має своє реноме, же Русины о нім знають, же є їх. Вірю в тото, же днесь, кедь будуть хотіти ничіти наш музей, Русины поставлять ся за нього, так як даколи поставили ся за радіо, як бы поставили ся за театер або ПУЛС. А то вдяка роботі, котру зробила за шість років днесь уж бывша директорка Кральова.

Влады ся черяють. І по тій владі прийде інша, а пак знова інша. Покля рахуєме з тым, же Словацька републіка є і буде демократічна. А на дакотры влады ся скоро забуде. Але народ лишыть ся. А наш народ, мам надію, не забуде ниґда на роботу, котру директорка Кральова про тоту інштітуцію зробила. Є то наш музей, не дайме собі го.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm.