lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Брак результатів
Вшыткы результаты

Вмер Александр Дуліченко. Піонір карпаторусиністікы в области лінґвістікы

Петро Медвідь Петро Медвідь
9. 3. 2026
» Інчы, Вісти

Як інформовав Інштітут славістікы Російской академії наук, 6-го марца 2026-го року в Тарту у віці 84 років вмер вызначный славіста, філолоґ, піонір русиністікы із лінґвістічного боку – професор Александр Дуліченко.

Народив ся Александр Дуліченко 30-го октобра 1941-го року в селі Высокый, Краснодарьского краю, в Росії. Абсолвовав штудії на Туркменьскій універзіті в Ашхабаді, пак на Інштітуті славянознательства і балканістікы в Москві обгаїв тітул кандідата наук. Пізніше на Інштітуті языкознательства Білоруськой академії наук в Міньску обгаїв тітул доктора філолоґічных наук.

Учів на універзіті в Узбекістані, пак на Тартускій універзіті в Естонії, де здобыв і тітул професора, і де лишыв ся жыти.

Свою научну карьєру Александр Дуліченко почав баданьом поєдных языковых аспектів русиньского літературного языка бачваньскых Русинів. Было то в часах, коли в іншых комуністічных державах Русинів офіціално не было.

Дуліченко нераз вдяка своїй научній роботі несподівав научный світ новыма одкрытями в даякій сфері, котра ся уж виділа быти пробадана, в области языковой наукы, бо він все знав звернути увагу на даякы непознаты або необроблены аспекты.

В його доробку найдеме публікації о тяжкых вопросах общой теорії языка, лінґвосеміотікы, соціолінґвісткы, етнолінґвістікы, лінґвістічной компаратістікы, і далшых областей.

У 2008-ім році в Ужгороді Дуліченко выдав фундаменталну роботу, котра такой стала вызначнов книгов што до области карпаторусиністікы під назвов Письменность и литературные языки Карпатской Руси (XV-XX вв.).

В публікації мож найти многы тексты, котры ілуструють практічно вшытку богату і розмаїту історію писменности Карпатьской Руси із самого початку аж до років выданя книгы. Тов публікаційов Дуліченко – штудент лінґвісты Нікіты Ільїча Толстого, котрому книгу і присвятив, наповнив духовный тестамент свого учітеля, котрый му много раз пропоновав заняти ся літературно-языковыма вопросами Карпатьской Руси.

Дуліченко перешов із лекціями найзнамішы европскы універзіты, выступав на конференціях і семінарах практічно у вшыткых европскых научных центрах.

Быв добрі познатый каждому, хто інтересує ся карпаторусиністіков. Знали го і в ученых кругах на меджінародній уровни, быв членом многых загранічных научных академій, став лавреатом у тій сфері найвысшой научной Премії Фонду Александра Гумболдта у 2005-го року за вынятковы научны успіхы в области славістікы.

Почас свойой карьєры быв презідентом Меджінародного комітетут славістів, председа Естоньского націоналного комітету славістів, презідент Меджінародной асоціації по інтерлінґвістіці, член Выконного комітету Ню-Йорьской академії наук, і честный член Тартуского общества есперантістів.

Універзіта в німецькім Трір му уділила честный докторат, Естоньска републіка уділила Александрови Дуліченкови Орден Білой звізды 4-ой класы.

Його вклад до карпаторусиністікы навсе зістане записаный до русиньской історії. Вічная память!

ShareTweet

Повязаны дописы

O Словнику, ідеях і його задачы – запрошыня на стрічу до Кракова

8. 3. 2026

Братіслава має нового єпарху. Став ним Преосвященый владыка Мілан Лах

6. 3. 2026
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Спомож нас / Wesprzyj nas

Наш порталь можете чытати чысто дармо, але кєд маш охоту - можеш нас спомочы. Буде нам барз мило!

Жебы спомочы нас даком вплатом, без ниякых зобовязань, втисний притиск або зоскануй код QR.

Nasz portal jest darmowy, nie mamy (i nie chcemy) na nim reklam. Jeżeli masz ochotę - możesz wesprzeć naszą codzienną pracę.

Aby wspomóc nas jednorazową wpłatą, bez żadnych zobowiązań, kliknij przycisk lub zeskanuj kod QR.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2026. Вшыткы права застережены.

Брак результатів
Вшыткы результаты
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче