lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Брак результатів
Вшыткы результаты

Вмер Іван Туряниця. Професор, політік і русиньскый актівіста

Петро Медвідь Петро Медвідь
11. 4. 2023
» Інчы, Вісти

Як інформовала Ужгородьска націонална універзіта, 9-го апріля 2023-го року перестало быти сердце нашого вченого, доктора біолоґічных наук, професора, славного ведучого Катедры біохемії і фармаколоґії Ужгородьской державной універзіты – Івана Туряниці.

https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2023/04/176-perehlad-tyznia-turianycia.mp3

Іван Туряниця быв актівный і в русиньскім русі по 1989-ім році, быв членом Світовой рады Русинів і понад десять років быв головов Общества карпатьскых Русинів. Мав 80 років.

Русиньскый вченый

Народив ся Іван Туряниця 16-го януара 1943-го року в родині учітелів русиньскых школ в селі Микулівці. Втогды Підкарпатя было теріторійов окупованов Мадярьском. У 1959-ім році пішов штудовати на Черкаську універзіту, на Природознавчу факулту, яку успішно закінчів у 1964-ім році за шпеціалізаційов біолоґія – хемія.

По штудіях учітельовав на середніх школах Закарпатьской области. У 1968-ім році по конкурзі здобыв посаду наукового співробітника Катедры біохемії і фармаколоґії Медициньской факулты Ужгородьской державной універзты. О три рокы пізніше успішно оборонив кандідатьску дізертацію.

За досягненя в науці у 1976-ім році быв удостоєный званьом старшого наукового співробітника, выкладав біохемію штудентам Медициньской і Біолоґічной факулты. Од 1987-го року быв доцентом. О рік пізніше оборонив докторьску дізертацію на Катедрі біохемії Медициньской факулты на Універзіті дружбы народів імени Патріса Лумубы в Москві. Од року 1990 быв професором.

Од 1989-го до 2000-го року занимав посаду ведучого Катедры біохемії і фармаколоґії Медициньской факулты Ужгородьской державной універзіты. Почас свого діяня приправив 11 кандідатів наук у 4-ох докторів наук.

Од 2000-го до 2018-го року учів на Словацькій польногосподарьскій універзіті в Нітрі, де під його веджіньом были оборонены штири дізертації на ступень доктора філозофії, і опублікованых было понад 40 науковых робот.

За резултатами науковой роботы Іван Туряниця має приписаных понад 400 науковых публікацій і 25 патентів.

Іван Туряниця быв записаный до книгы Найпопуларнішы люди Україны, а його популарность росла і за граніцями, і так його мено записане было і до книгы найзнамішых людей планеты. У 2004-ім році Світовый науковый комітет у Кембріджі нагородив до Діпломом Славы за выдатны досягненя в біохемії.

Політік і русиньскый актівіста

В постсовітьскім періоді Іван Туряниця одкрыто выступав за автономію Підкарпатьской Руси (Закарпатьской области Україны) в рамках Україны, што быв і резултат референдума з 1991-го року, і за офіціалне вызнаня Русинів як окремого народа. Свої погляды пропаґовав почас навщів у різных европскых країнах.

В роках 1994 аж 1998 быв депутатом Закарпатьской областной рады. Головов Общества карпатьскых Русинів быв од 1992-го до 2004-го року. Почас того періоду, в роках 1993 аж 2001, быв і членом Світовой рады Русинів за Україну.

Іван Туряниця закликав до кодіфікації русиньского языка на Підкарпатю, сам є автором збіркы русиньской поезії, котра вышла під назвов Рудна земле пудкарпатська у 1999-ім році. Вічная память!

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

ОСРС поведе Мілан Ян Піліп. ПСК має русиньского амбасадора

18. 10. 2025
Ждыня, 12.10.2025; фот. архів СЛ

Поклін основательови Фундациі Рутеніка і колишньому Заступці Ведучого Стоваришыня Лемків

18. 10. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Спомож нас / Wesprzyj nas

Наш порталь можете чытати чысто дармо, але кєд маш охоту - можеш нас спомочы. Буде нам барз мило!

Жебы спомочы нас даком вплатом, без ниякых зобовязань, втисний притиск або зоскануй код QR.

Nasz portal jest darmowy, nie mamy (i nie chcemy) na nim reklam. Jeżeli masz ochotę - możesz wesprzeć naszą codzienną pracę.

Aby wspomóc nas jednorazową wpłatą, bez żadnych zobowiązań, kliknij przycisk lub zeskanuj kod QR.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

Брак результатів
Вшыткы результаты
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче