Як інформовав Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові, в неділю 1-го юна 2025-го року у віці 88 років вмер єден із двох головных кодіфікаторів русиньского языка на Словакії – Василь Ябур.
Василь Ябур, хоць выштудованый російскый філолоґ, належав меджі вызначны особности русиньской лінґвістікы, а то нелем на Словакії. Окрім його великого вкладу до кодіфікації русиньского языка на Словакії у 1995-ім році, довгы рокы діяв на русиньскім інштітуті, і помагав выховльовати молодых карпаторусиністів. Так само быв першым, котрый зробив проґрам навчаня русиньского языка на основных школах в Пряшівскій области.
Його заслугы оцінила і презідентка Словацькой републікы Зузана Чапутова, кедь му уділила Прибинів крест ІІІ. класы.
Василь Ябур
Языкознатель і педаґоґ Доц. ПгДр. Василь Ябур, к.н. народив ся 28-го октобра 1936-го у Стащіні, втогды Чехословакія. Скончів Высoку школу російского языка і літературы в Празі (рр. 1954 – 1958), на Універзіті Коменьского в Братіславі здобыв тітулы доктора філозофії (р. 1968), кандідата наук (р. 1987), і доцента (р. 1991).
Учів на Педаґоґічнім інштітуті в Кошыцях (рр. 1961 – 1964), Педаґоґічній факулті в Пряшові Універзіты Павла Йозефа Шафарика в Кошыцях (УПЙШ) (рр. 1964 – 1978), Катедрі языків УПЙШ в Кошыцях (рр. 1978 – 1988), і на Педаґоґічній факулті в Нітрі (рр. 1988 – 1993).
Од початку 1990-ых років почав занимати ся кодіфікаційов русиньского літературного языка на Словакії. Быв директором Інштітуту русиньского языка і културы, котрый діяв при Русиньскій оброді в Пряшові (рр. 1994 – 1995).
Робив у пряшівскій філії Державного педаґоґічного інштітуту в Братіславі (рр. 1995 – 1998), в тім часі выпрацовав проґрам навчаня русиньского языка про основны школы в Пряшівскій области, котрый быв схваленый Міністерством школства Словацькой републікы і запровадженый до школ од 1997-го року.
Іщі перед тым, у 1995-ім році, вєдно з доц. ПгДр. Юрійом Паньком, к. н., котрый уж так само не є меджі нами, быв головным кодіфікатором русиньского языка на Словакії, святочне выголошіня якого одбыло ся 27-го януара 1995-го року в Братіславі.
Од року 1998 аж донедавна учів морфолоґію і сінтаксіс на сучаснім Інштітуті русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові, котрый перешов різныма назвами і штруктурами. Ябур є автором або співавтором многых научных публікацій і учебників русиньского языка.
Нагороды Василя Ябура
Карпаторусиньскый научный центер в Споєных штатах Америкы уділив Васильови Ябурови у 2007-ім році Премію свв. Кіріла і Мефтодія за розвиток русиньского языка.
У 2016-ім році му была передана Премія Александра Духновіча. Хоць Карпаторусиньскый научный центер в Споєных штатах Америкы удільовав тоту премію за русиньску літературу, Ябурови была уділена за його великый вклад до кодіфікації русиньского языка, без котрой бы не было ани літературы.
Пряшівска універзіта в Пряшові уділила Васильови Ябурови Стріберну медайлу за ціложывотне діло і вызначный вклад до области наукы і освіты у 2019-ім році.
Округлый стіл Русинів Словакії в році 2020 запожычав Васильови Ябурови Орден Адолфа Добряньского IV. класы. Орден дістав за вызначный вклад до области розвитку русиньского языка.
У 2021-ім році презідентка Словацькой републікы Зузана Чапутова уділила Васильови Ябурови Прибинів крест ІІІ. класы за вынятковы заслугы о розвиток Словацькой републікы і за заслугы при кодіфікації русиньского языка.
У 2024-ім році Васильови Ябурови Пряшівска універзіта в Пряшові уділила Золоту медайлу – найвысшу нагороду універзіты, котру дістав за вызначну научно-педаґоґічну роботу і розвиток Інштітуту русиньского языка і културы і Пряшівской універзіты в Пряшові.
В януарі 2025-го року му Русиньска оброда на Словеньску з нагоды 30-го юбілея кодіфікація русиньского языка на Словакії уділила Дяковну грамоту.
Похоронны обряды за Васильом Ябуром одбудуть ся 6-го юна о 13.00 год. на Публічнім цінтері в Кошыцях. Вічная память!