lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Брак результатів
Вшыткы результаты

Вмер Ян Юрчішін. Єден із послідніх участників боїв на Дуклі

Петро Медвідь Петро Медвідь
26. 2. 2020
» Вісти

В неділю 23-го фебруара 2020-го року у віці 96 років вмер войновый ветеран і прямый участник освободжуючіх боїв і боїв на Дуклі Ян Юрчішін з Ваґрінця Свідницького окресу. Похорон мав у середу 26-го фебруара. Інформовав о тім Пряшівскый клуб воєньской історії Дукля.

Ян Юрчішін не мав ани 19 років, кедь по выголошіню мобілізації наступив до армії і став членом 1-го чехословацького армадного корпусу. В минулім році о нім писала і словацька пресаґентура TASR. Герой з Ваґрінця про ню втогды заспоминав на тоты войновы дії.

„З Ваґрінця нас взяли до Ґрибова, де собі списали даны о нас і нашых родічах. Выфасовали сьме легку анґліцьку шпаціркову уніформу. Одтыль нас взяли до Брусніці, де нас розділили. Приділили ня ку протитанковым канонам. Петро Симчак із Ваґрінця быв подавач, я быв ладовач. На выходній Словакії вмерло много совітьскых, як і чехословацькых вояків і было треба доповнити чісла,“ повів про TASR Юрчішін.

По освободжіню Свідника, де мали в центрі закопаный канон, поступали напрямом на Бардейов, до Пряшова, Світу, Попраду аж до Околічного в окресі Ліптовскый Мікулаш.

„В загороді мы мали канон і Русы танк у дворі. Были сьме близко Німців. Протиатака была все коло четвертой рано. Так сьме Німців посунули аж до Ліптовского Мікулаша,“ споминав Юрчішін з тым, же коло Ліптовского Мікулаша то было найтяжше. „Вмерло там много вояків. На Гаї Ніцово над Ліптовскым Мікулашом є збудованый памятник. Є там похороненых 1386 вояків.“

„Мав єм страх, кедь сьме пришли до Околічного. Німці были на горі і было треба 300 метрів од них закопати канон. Повів єм командантови, же є проблема быти на варті і закопати канон, колеса, лафету. Будь буду на сторожи, або най мі дає чоловіка і я буду закопавати. Втогды єм ся бояв найвеце,“ конштатовав Юрчішін.

Конець Другой світовой войны їх застигнув в селі Грушов на Мораві. „Одтыль сьме смотрили на запалны выстрілы. Дістали сьме голошіня, же война скінчіла. Російскы вояци вывели коло 100 Німців зо закопів без зброї. По дефіле, котре сьме мали в Празі, нас послали напрямом на Жатець, пізніше до Братіславы і з Нітры мене і Петра Симчака пропустили домів.“

Яна Юрчішіна найвеце мерзило, же молоды люди в сучасности тому, што одбыло ся за войны, не вірять.

„Навщівив єм основны школы у Свіднику і в околіці і школярі тому не вірять. Девятокласници іщі гей, але тоты молодшы мі давали непристойны вопросы і єден із них мі повів, же бісідую приповідкы. Не суть веджены родічами. Думам, же компетентны бы мали причінити ся о тото, жебы до навчалных планів дістали інформації о бойовій діялности,“ повів минулый рік про аґентуру Юрчішін. Вічная память!

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

Орґанізація молоды.Русины на сеймі выбрала нового председу. Став ним Мафтей Допіряк

18. 9. 2025

Велика дебата о меншынах в Ополи. Експерты з Польщы і з Европы придут на конґрес

17. 9. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Спомож нас / Wesprzyj nas

Наш порталь можете чытати чысто дармо, але кєд маш охоту - можеш нас спомочы. Буде нам барз мило!

Жебы спомочы нас даком вплатом, без ниякых зобовязань, втисний притиск або зоскануй код QR.

Nasz portal jest darmowy, nie mamy (i nie chcemy) na nim reklam. Jeżeli masz ochotę - możesz wesprzeć naszą codzienną pracę.

Aby wspomóc nas jednorazową wpłatą, bez żadnych zobowiązań, kliknij przycisk lub zeskanuj kod QR.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

Брак результатів
Вшыткы результаты
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче