lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

«Возглас». Фестіваль Церковной Музикы в церкви UNESCO

Наталия Малецка-Новак Наталия Малецка-Новак
22. 8. 2024
» Культура

Уж заран зачне ся вынятковый фестіваль церковной музикы. «Фестіваль в Радружы має быти проклямацийом музичной спадковины східніх християн Польской Республикы і заохотити вшыткых разом пережывати тото дідицтво» – оповідат др Лукаш Гайдученя, думкодавця і артистичный директор Фестівалю Церковной Музикы в церкви в Радружы.

https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2024/08/244-perehlad-tyznia-aklamacje.mp3

В рамках тридньового фестівалю пройдут три темовы концерты. Першый о презентацийным характері, другій – історичным, зас третій – літургічным. Выконавцями будут Мужскій Ансамбль Церковной Музикы «Катапетасма», Ансамбль «Армонія» та Євеген Скурат з Парижа. Фестіваль потырват од пятниці 23. серпня/авґуста до 25. серпня/авґуста в церкви в Радружы. Проґрам збогаченый є о додатковы подіі, котры пройдут тіж в Музею Кресів в Любачові.

Ожывленый давным співом церковный памятковый простір

Інспірацийом до ідеі концертів вказуючых спадковину церковной музикы Польской Республикы єст памяткова православна (пак грекокатолицка, тепер музейный обєкт) церков св. Параскєвы в Радружы. Церков была в 2013 році вписана на Листу Світовой Спадковины UNESCO вєдно з парунадцетьома інчыма церквами з Польщы і Украіны, м.ін. з церквами в Лемковины.

«Святыня в Радружы єст автентичным символом культуровой істориі східнього християнства в Польскій Республиці. Вытворило оно чысто окрему стежку своіх артистичных традиций, так в плястиці, архітектурі, як і музиці. Особливо важны культуровы процесы выокремляючы православія в Польскій Республиці взглядом інчых кругів счіднього християнства зачали проходити в XVI ст. Товды то започаткуваны были найвекшы в істориі стрічы двох великых цивілизаций: латиньской і візантийской» – оповідат директор фестівалю Гайдученя. «Польска Республика створила простір для основаня феномену синтезы, котрой головным овочом є артистичне досвідчыня высловлене в літургіі» – продолжат.

Границі артистичного світа, котрый буде презентуваный вчас концертів, не покрывают ся з сучасныма адміністрацийныма границями. Зато важном задачом подіі є лучыти народы, котры мают єднакє право до спадковины музичных скарбів, такых як: монодичны ірмолоґіоны, барокова східня літургія і дальшы адаптациі локальных форм і композиторскых думок.

Вельовікова традиция давной і теперішньой Польщы

В ірмолоґіонах мож выріжнити кыівскы, візнатийскы ци балканьского походжыня співы. Барокова музика первістні явила ся в православных братствах Польской Республикы. Найбарже знаным композитором, котрый зачал дотепер незнаны східній літургіі стилистичны тенденциі, был Миколай Дилецкій. Важнійшыма церковныма композиторами той епохы были іщы м.ін. Йоан Каледа, Михайло Заславскій ци Серапіон Замаревич.

«Введіня окцидентальнх елементів в обшыр пережываня східньохристияньской літургіі проходило не через інкорпорацию готовых взірців, але розвиваня ся синтезы. В такій спосіб, в Польскій Республиці через соткы років родил ся барз богатый церковный репертуар, так в бароку высокых кругів, як і в рамках неповторной народной творчости. Велика, плекана до днес традиция паралітургічных пісен є того приміром. Першом, великом кодифікацийом тых творів был Богогласник Почаівскій з 1780 рока» – реляцийонує думкодавця фестівалю.

«Репертуар церковной музикы Польской Республикы дополнюют тіж пізнійшы долі творців ХІХ і ХХ ст. Особливо треба звернути увагу на плеканя локальных співів Холмщыны, Підляша ци Лемковины» – додає Лукаш Гайдученя.

Концерты, выклады, показы

Введіньом до першого з концертів «Пят століть – пят стилів церковной музикы Польской Республикы» буде доповід єпископа др. габ. Михала Янохы, проф. Варшавского Університету пн. «Іконы давной Польщы».

Євген Скурат з Парижа запрезентує вчас суботнього концерту візнатийскы і балканьскы джерела церковной музикы давной Польщы. Товаришыл му буде хор Катапетасма.

Мужскій Ансамбль Церковной Музикы «Катапетасма» занимат ся презентуваньом м.ін. найстаршых традиций церковного співу, як напр. візантийской, староруской ци ґрузиньской. Концертовом базом сут монастырскы мелодиі Руси. Члены хору то активны участникы літургіі, дякы, дириґенты і теолоґы, для котрых концертова діяльніст то продолжыня музичного пережываня літургіі. Ансамбль вельократно выступувал в Польщы і заграницьом, м.ін. в Бельґіі, Сербіі ци Франциі. В доробку мают м.ін. платню Яблочыньскій Триптих ци Супрашльскій Кодекс.

В неділю 25. серпня/авґуста вызвучыт концерт пн. «Реконстуркция літургічных форм давной Польской Республикы». Выступлят хор Катапетасма та Жіночый Ансамбль Церковной Музикы «Армонія». Найважнійшом інспірацийом для хору Армонія є шыроко понята православна літургічна традиция, з монастырскыма традициями, транскрипциями клясичных церковных композиций ци співами давной Польщы, з увглядніньом особливости найстаршых монодій, паралітургічных пісен і коляд. Хор вельократно выступувал на Медженародным Фестівалю «Гайнівскы Дни Церковной Музикы», де в 2020 році здобыл выріжніня і ІІ нагороду.

Полный проґрам найдете на плякаті долов. ЛЕМ.фм тримат медияльный патронат над подійом.

ShareTweet

Повязаны дописы

фот. Рафал Выцішкєвіч | Facebook

Замениці кличут на Лемківскій Кєрмеш

3. 7. 2025

Одбуде ся 14-та Русиньска ватра на Малім Липнику

29. 6. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Спомож нас / Wesprzyj nas

Наш порталь можете чытати чысто дармо, але кєд маш охоту - можеш нас спомочы. Буде нам барз мило!

Жебы спомочы нас даком вплатом, без ниякых зобовязань, втисний притиск або зоскануй код QR.

Nasz portal jest darmowy, nie mamy (i nie chcemy) na nim reklam. Jeżeli masz ochotę - możesz wesprzeć naszą codzienną pracę.

Aby wspomóc nas jednorazową wpłatą, bez żadnych zobowiązań, kliknij przycisk lub zeskanuj kod QR.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Manage Consent
To provide the best experiences, we use technologies like cookies to store and/or access device information. Consenting to these technologies will allow us to process data such as browsing behavior or unique IDs on this site. Not consenting or withdrawing consent, may adversely affect certain features and functions.
Functional Always active
The technical storage or access is strictly necessary for the legitimate purpose of enabling the use of a specific service explicitly requested by the subscriber or user, or for the sole purpose of carrying out the transmission of a communication over an electronic communications network.
Preferences
The technical storage or access is necessary for the legitimate purpose of storing preferences that are not requested by the subscriber or user.
Statistics
The technical storage or access that is used exclusively for statistical purposes. The technical storage or access that is used exclusively for anonymous statistical purposes. Without a subpoena, voluntary compliance on the part of your Internet Service Provider, or additional records from a third party, information stored or retrieved for this purpose alone cannot usually be used to identify you.
Marketing
The technical storage or access is required to create user profiles to send advertising, or to track the user on a website or across several websites for similar marketing purposes.
Manage options Manage services Manage {vendor_count} vendors Read more about these purposes
View preferences
{title} {title} {title}