lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Брак результатів
Вшыткы результаты

Ювілей Богдана Горбаля, лемківского історика, якій тримат звязок зо Стaрым Крайом

27. жолтня/октобра ювілей 60-літя народжыня одсвяткувал др Богдан Горбаль.

Севериян Косовскiй Севериян Косовскiй
28. 10. 2025
» Інчы, Вісти

Ювілей тым більше шумный, коли проходит в часі, в якым чловек отримує успіхы і сполніня. А час (долгой) творчой працы др. Богдана Горбаля як раз выходит на сес час, красного ювілею  – шістдесяткы.

Смотрячы на однесіня чысленности нашого народу до кількости одданых нашым справам, мож покусити о ся о тезу, же сме досправды высоко. І якіст, яку наштоден поводит ся нам вказувати, тіж свідчыт о кріпкости нашых душ.

А о якости історичных досліджынь днешнього ювілята не треба шырше припоминати, кєд же то як раз Богдан Горбаль єй вказує в своіх опрацуванях, тыкаючы першыраз того, што іщы не было тыкане.

Так пожелайме лемківскому історикови – др. Богданови Горбальови вшыткого, што найліпше, на дальшы рокы творчой, науковой працы.

Старый Край

Вродил ся Богдан Горбаль 27. жолтня/октобра 1965 р. в нижношлезскій Сьцінаві, што лежыт над ріком Одром. По роді – до чого в пізнійшым періоді свойой роботы неєднократно вертат – є з Бортного (няньо) і приграничной Мушынкы (мама). Як сын выселенців пришол на світ уж там – далеко од Лемковины, яку його поколіня почувало головно лем з оповідань.

Ліґниця – тото місто было першым на мапі ювілята, як іде о лемківску активніст. І хоц настал час основаня першой повыселенчой нашой орґанізациі, был іщы шумный час студентскых анґажів. Богдан Горбаль по скінчыню ІІ загальносвітнього ліґницкого ліцею достал ся на історию на Вроцлавскым Університеті. Уж ту – за студетскых часів – в 80. роках ХХ ст. зачал публикувати своі лемкознавчы дописы.

Знал він і о ним знали – товдышні лемківскы лідеры. В єднодньовій ґазеті выдаваній при нагоді першых Лемківскых Ватр  в Горах – «Голосі Ватры», в 1988 р. опубликувал допис на тему Руской Народной Республикы Лемків і была то єдна з першых, по вельох роках поминяня через науковців, статій, припоминаюча о державотворчых стремлінях Лемків, Русинів пілнічного боку Карпат періоду по І світовій войні.

Паралельно публикувал статі в підземных антикомуністичных выдавництвах, де зазначал істнуваня нашого народу. Діял в антикомуністичным «NZS» (Незалежне Здружыня Студентів) во Вроцлаві. Вшытко тото діяло ся в часі, коли был тіж при орґанізуваных од 1983 р. Лемківскых Ватрах, котры горіли до 1989 р.

Як раз час політичных завірувань был добрі схоснуваный. Богдан Горбаль был присутный при початках Стоваришыня Лемків, якє офіцияльно было зареґіструване в Ліґници в 1989 р. Його мено находит ся на історичным уж документі – листі з заложытельского зобраня орґанізациі, якє одбыло ся 4. марця 1989 р.

Єдно з першых зобрань членів-основателів Стоваришыня Лемків (неполный склад). Богдан Горбаль стоіт в першым ряді од горы – третій од правой стороны, фот. архів СЛ

Од основаня сучасных лемківскых періодичных выдань, реґулярні зачал публикувати історичны статі. Натуральным было, што вказувал ся в выданях Стоваришыня Лемків – «Бесіді», «Лемківскым Календари» і «Лемківскым Річнику».

Тема маґістерской роботы была звязана з його заінтересуванями, пошырил іх в найполнійшым доднес опрацуваню, тыкаючым Руской Народной Республикы Лемків – книжці Działalność Polityczna Łemków na Łemkowszczyznie 1918-1921, котра ся вказала в 1997 р.

Еміґрация і період творчой працы

Початком 90. років выіхал до Зъєднаных Штатів Америкы. Оборонил в меджечасі докторат на Вроцлавскым Університеті, а потім іщы закінчыл бібліотекознавчы студиі в нюйоркскым Квінс Коледж.

За тот час зрыхтувал вельо статій на темы, якы дотля не были досліджаны. Тримал звязок зо Старым Крайом. Для выдавництв Стоваришыня Лемків описувал біоґрамы заслуженых лемківскых діячів. Його статі доднес сут джерелом цінных інформаций, вказували ся і надале публикуют нп. в «Річнику Руской Бурсы».

Богдан Горбаль то автор чысленных науковых дописів, котры фурт публикує по анґлицкы, польскы і, предовшыткым, по лемківскы. Єст редактором лемківской части «Енциклопедиі Істориі і Культуры Карпатскых Русинів» (2010, Выдавництво В. Падяка).

Опубликувал більше як сто науковых і популярнонауковых прац, в тым книжкы: з Володиславом Максимовичом Лемківска Народна музыка на восковых циліндрах (1901-1913) і американьскых рекордах (1928-1930) / Lemko Folk Music On Wax Cylinders (1901-1913) And American Records (1928-1930) (2008), Lemko Studies: A Handbook (2010), двотомну богато ілюструвану і документувану моноґрафію Бортне – село з каміня (2017). Єст автором близко 200 опрацувань в: Encyclopedia of Rusyn History and Culture (2002, выд. II поправлене i дополнене 2005), перевюл тіж дакотры тексты до God Is a Rusyn: An Anthology of Contemporary Carpatho-Rusyn Literature, ред. E. Русинко (2011).

Послідня книжкя то опрацуваня темы лемківско-американьскых бізнесменів – «Од хыж крытых стріхом до іміґрацийных підприємств» (анґ. From thatched-roof houses to immigrant entrepreneurship, 2024).

Од 1997 р. робит в Нюйоркскій Публичній Бібліотеці. Єст Директором Технічного Перетваряня Науковой, Промысловой і Бізнесовой Части Нюйоркской Бібліотекы (Head of Technical Processing at NYPL’s Science, Industry and Business Library) та Куратором Славяньскых і Східньоевропейскых Колекций Бібліотекы.

На многы і благы літа!
ShareTweet

Повязаны дописы

Кральова была одкликана із функції директоркы. Без поясніня причіны

24. 10. 2025

Русины стрітили ся із представителями Рады Европы

22. 10. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Спомож нас / Wesprzyj nas

Наш порталь можете чытати чысто дармо, але кєд маш охоту - можеш нас спомочы. Буде нам барз мило!

Жебы спомочы нас даком вплатом, без ниякых зобовязань, втисний притиск або зоскануй код QR.

Nasz portal jest darmowy, nie mamy (i nie chcemy) na nim reklam. Jeżeli masz ochotę - możesz wesprzeć naszą codzienną pracę.

Aby wspomóc nas jednorazową wpłatą, bez żadnych zobowiązań, kliknij przycisk lub zeskanuj kod QR.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

Брак результатів
Вшыткы результаты
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче