30. серпня/авґуста 1975 р. на західніх землях Польщы вродил ся Павел Коробчак – лемківскій творця. При тым, ци не на першым місци і філософ, так по професиі і науковых ступенях, як і по стилю представляня того, што як раз лемківскє.
Павел Коробчак, якій належыт до нечысленного поколіня (смотрячы на творчы обявліня) лемківскых поетів вродженых уж як другє поколіня на чужыні, святкує як раз в тых днях свій ювілей – 50. річницю народжыня.
Як уж написано горі – вродил ся на тій земли, де пришло жыти його предкам. Пришол на світ во Вроцлаві, з котрым звязал ся на своє пізнійше жытя. Його рід з Баниці (ґорлицкого повіту).
В 1999 р. скінчыл студиі на Вроцлавскым Університеті, отримуючы званя маґістра філософіі. То як раз тот пункт в його жытю, якій накрислил дальшу дорогу – науковця, філософа, чловека, якій задумує ся над тым, што коло нас. І то тіж тот час, коли Павел Коробчак зачал свій маніфест як лемківского творці.
На літературным ґрунті заістніл в 1996 р. в часописі Музею Лемківской Культуры в Зындранові «Загорода», в котрым дебютувал твором Рефлексиі о двох поезиях. Дальша його творчіст публикувала ся предовшыткым в часописі Стовришыня Лемків – «Бесіда», там являли ся тіж його дописы, близшы репортажово-публицистичному жанрови.
«В писаню Коробчака явно доходят до голосу його теоретичны студиі над текстуальністю світа культуры, котры то думкы старат ся розписати на лемківскій язык чытаный не в структуральным а антрополоґічным і філософскым пляні» – рецензувала перед роками проф. Олена Дуць-Файфер в біоґрамі Павла Коробчака, якій нашол місце (разом з його творами) в «Антолоґіі повыселенчой лемківской літературы – Ци то лем туга, ци надія» (2002, выд. Стоваришыня Лемків).
Павла Коробчака як творцю почути мож было уж неєднократно на Лемківскых Творчых Осенях. Як участник презентувал свою творчіст (вершы і прозу) глубоко закорінену в тым, што може не все явне і очывидне для пересічного слухача.

В 2004 р. докторизувал ся на Альма Матер з мысли Фридерика Ніцше. Габілітацию одобрал в 2018 р. з обшыри філософіі Мартіна Гайдеґґерa, на основі моноґрафіі «Скрытый вымір етичности в мысли Мартіна Гайдеґґера».
Ювілят присутный єст при ріжного рода науковых кругах, де тыкат ся лемківскых тем. Заберат голос, дискутує, а часом і боронит лемківскых позиций.
На многы і благы літа! Желаме творчых літ!