lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Забыты

Петро Медвідь Петро Медвідь
10. 11. 2016
» Коментарі

Днесь, 10-го новембра, одкрыли в Ужгороді памятник Мілана Растіслава Штефаніка, котрый быв єдным із головных ініціаторів, якы причінили ся о выникнутя Чехословацькой републікы і Словаци го беруть і за основателя словацькой державности.

Ґенерал Штефанік є як добрі написаный характер із траґедії. Вєдно з людми як Масарік, Бенеш намагали ся о то, жебы по роспаді монархії выникнула Чехословакія, што ся їм і подарило, но Штефанік, 1-ый міністер войны Чехословакії, не стигнув собі „ужыти“ ани свойой функції, ани державы, о котрій так снив. Пару місяців по выникнутю Чехословакії, при навертаню ся домів летадлом, в Іванці при Дунаю, недалеко Братіславы, траґічно вмерать коло гаварії.

Коло памятника, якый ся одкрыв в Ужгороді, было много полемікы. Інціатором одкрытя того памятника быв Ґенералный конзулат Словацькой републікы в Ужгороді. Є ясне, же конзулат хотів такым способом дати честь чоловіку, котрого Словаци беруть за єдну із найважнішых особностей свойой модерной історії – докінця го беруть за єдного із основатлів свойой державности. Хотіли пропаґовати свого родака. Но на другім боці ся правилно просили тоты, котры думці памятника не были прихылены, же чом як раз Штефанік. Чоловік, котрый із бывшов Підкарпатьсков Русьов, днешньов Закарпатьской областьов Україны, не має нич. Докінця, нарозділ од іншых політіків чехословацькой републікы, нелемже ногов не вступив на теріторію Підкарпатя, але ани ниякым способом, із причіны скорой смерти, не формовав державу, в котрій Русины были так само державотворным народом. Причінив ся о выникнутя державы, но теріторії Русинів ся офіціално ку ній приєднали аж 8-го мая 1919-го року, штири дні по його смерти, і дефінітівне рішіня пришло аж 10-го септембра підписаньом мірного договору. Напрік тому є одднесь Штефанік в Ужгороді. Властно першыраз.

Особно не мам нич проти того, же тот памятник стоїть. Штефанік є про Словаків досправды великов особностьов модерной історії. І завдякы ньому днесь Словакія існує як окрема незалежна держава. Лем мі дакус жаль двох справ.

По перше, є мі жаль, же конзулат, но і ціла словацька сполочность, не роздумує дакус в шыршім контексті. Кібы то так было, днесь бы в Ужгороді не мусив стояти Штефанік. Словакія має намагу пропаґовати своїх родаків за граніцями, но родаци – то мусять быти Словаци. Несловаци зіставають забытыма. Кібы тому так не было, коло намаганя о то, жебы дати до Ужгорода памятник вызначному родакови, міг конзулат выбрати Антонія Бескида, котрый ся народив на теріторії днешньой Словакії, котрый быв депутатом в угорьскім парламенті, котрый так само, як і Добряньскый, в парламенті не обгайовав лем права Русинів, але і Словаків, котрый мав можливость быти ґубернатором Руськой Крайны, яка бы належала під Мадярьско, но він вырішыв приєднати Пряшівску і Підкарпатьску Русь до складу державы, вдяка котрой днесь існує і Словакія. І котрый, на то не треба забывати, быв пізніше ґубернатором Підкарпатьской Руси, значіть, є своїм діятельством прямо повязаный із Ужгородом, де быв його уряд, днесь думам будова якойсь банкы. Но, жаль, мав єдну хыбу. Быв Русином, і зато на конзулаті никому бізовно ани на розум не прийде, же і такого родака бы сьме могли пропаґовати і было бы то може щастливіше рішіня. Хоць протестів проти памятника із боку Українців, бы може было веце.

По друге, є мі жаль нас самых. При остатній стрічі з Тібором Міклошом Поповічом, кідь в Пряшові говорив на тему Антонія Бескида, єм од нього чув, же мало честуєме дакотры нашы особности, же Бескид бы мав мати на Пряшівщіні або на Підкарпатю такый самый памятник як Духновіч. І я з ним согласный, докінця думам, же не лем Бескид, а і Жатковіч і многы далшы, котры діяли в рамках 1-ой Чехословацькой републікы, котры причінили ся о то, же сьме ся стали державотворным народом. І то є велике діло. Дакотры народы таке дашто не знають дотеперь.

Зіставаме все лем коло Духновічів, Павловічів, Добряньскых, што є добрі, бо їх треба честовати, но як кібы сьме терпіли яковсь чуднов сортов рядженой анамнезы, котра нас зохаблять в „преісторії“ Духновіча, а недоволює нам собі добрі запамятати, же потім ту были далшы люди, котры так само зробили великы діла про наш народ. Самы зіставаме забытыма в 19-ім столітю, і особности 20-го суть про нас дакус забыты.

Гей, мало честуєме людей, котры нам дали державность. Тот єден раз сьме єй мали  таку саму як і Чехы або Словаци. Тым людям бы сьме властныма руками мали кресати памятникы і так, як не забываме на нашых возродителів 19-го столітя, бы сьме мали памятати і на їх наслідователів. Не зіставайме народом, котрый як бы не мав модерну історію, котрый як бы зістав законзервованый десь в минулости. Вказуйме, же так, як іншы народы, і мы ся розвивали і розвиваме, і мы жыєме і нашы особности суть того доказом. Будьме на то горды. І зохабляйме сліды той гордости. Памятик Бескидови або Жатковічови,  бы такым слідом быв. Нашы предкы то так робили а іншы народы то за нас не зроблять.

Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm.)

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

80 років по або підкарпатьска дефінітіва

8. 5. 2025

Жебы довидів аж до Карпат

1. 5. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Manage Consent
To provide the best experiences, we use technologies like cookies to store and/or access device information. Consenting to these technologies will allow us to process data such as browsing behavior or unique IDs on this site. Not consenting or withdrawing consent, may adversely affect certain features and functions.
Functional Always active
The technical storage or access is strictly necessary for the legitimate purpose of enabling the use of a specific service explicitly requested by the subscriber or user, or for the sole purpose of carrying out the transmission of a communication over an electronic communications network.
Preferences
The technical storage or access is necessary for the legitimate purpose of storing preferences that are not requested by the subscriber or user.
Statistics
The technical storage or access that is used exclusively for statistical purposes. The technical storage or access that is used exclusively for anonymous statistical purposes. Without a subpoena, voluntary compliance on the part of your Internet Service Provider, or additional records from a third party, information stored or retrieved for this purpose alone cannot usually be used to identify you.
Marketing
The technical storage or access is required to create user profiles to send advertising, or to track the user on a website or across several websites for similar marketing purposes.
Manage options Manage services Manage {vendor_count} vendors Read more about these purposes
View preferences
{title} {title} {title}