Знищены лемківскы кресты і капличкы. Ґміна Крампна не видит проблему

Мешканці ґміны Крампна, реґіоналисты, забыткознавці, і не лем, сут порушены i зашокуваны способом, в якій проведено реновацию придорожных крестів і капличок на обшыри ґміны. Мала быти однова памятників, а дошло до неодвертального знищыня. Першый в справі заалярмувал 9. лютого/фебруара тр. Шымон Моджеєвскій зо Стоваришыня Маґурич.

«Драма. Осіню минулого рока будовляна фірма повірена Урядом Ґміны Крампна в рамках Урядового Проґраму Одбудовы Памятників неодвертальні ушкодила што найменше парунадцет нагробків, крестів і придорожных крестів на терені ґміны Крампна» – написал на ФБ-профіли Стоваришыня Маґурич Шымон Моджеєвскій.

Волонтеры Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях зробили 10. лютого/фебруара полну фотодокументацию проведеных робіт. Як ся вказало – ушкодженых было aж парудесят (!) обєктів малой сепулькральной архітектуры: в Крампній, Котани, Грабі, Святковій Великій, Ожынній і Полянах. Вшытко вынятковы приміры традицийной лемківской каміняркы, котры походили з давных осередків в Бортным ци Крампній.

Вымазане лице Ісуса Христа…

Вшыткы обєкты были, в вынятково некомпетентный спосіб, выпіскуваны, што довело до знищыня ориґінальных камінных верств, інскрипций і різбленых деталів. «Схоснуваня той технікы [піскуваня – прип. ред.] довело до усуніня зовнішніх площын памятниковой субстанциі на глубокости од парох до парунадцетьох міліметрів. Через тото знищеню велику част артистичного і ремісничого опрацуваня (…). Цілковито або частичні знищено: обшырны фраґменты різбряскых композиций, фундацийны і епітафійны інскрициі (в тым даты выконаня обєктів, назвиска фундаторів і выконавців та інформациі о вмерлых), фактуру по камінярскых нарядях, малярскы наверствліня, в тым малярскы декорациі різбярскых композиций» – чытаме в офіцийній опініі Анджея Жыґадла, консерватора з управлінями, котрого попросили сме о експертскій коментар.

«Векшіст знищынь має тырвалый і неодвертальный характер, што безповоротні обнижат забыткову вартіст ушкодженых обєктів. Аналоґічна деструкция в натуральным процесі еродуваня каменя мусіла бы тырвати од парудесятьох до парусот років». В своій опініі консерватор звертат тіж увагу на факт, же выконавця не заперестал роботы, хоц ефект іх деструкцийного влияня видно «голым оком».

Шымон Моджєвскій з емоцийным вписі звернул увагу, же до такых обєктів необхідны сут деликатнійшы і менше інвазийны методы. Стоваришыня Маґурич в рамках свойой діяльности выремонтувало уж тисячы камінных памятників, а в роках 2004-2010 працувало аж і на терені, де тепер дошло до феральной «реновациі». «Єм барз порушеный, не лем зато, же дошло до девастациі, але тіж зато, же десяткы волонтерів і волонтерок з Маґурича перепрацували на лемківскых цмонтерях в ґміні Крампна тисячы годин (Граб, Жыдівскє, Поляны, Ожынна, Крампна), соспільні ремонтуючы веце як 130 нагробків, без ниякого підпертя той ґміны, а тота сама ґміна девастує свою спадковину».

Ґміна умыват рукы

Одраз по зобраню фотоґрафічного материяу Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях зложыло завідомліня до Воєвідского Уряду Охороны Памятників в Перемышли, а о основны інформациі попросили сме Уряд Ґміны Крампна. «На ден рыхтуваня той одповіди [14. лютого/фебруара 2025 р. – прип. ред.], Выконавця не закінчыл реализувати предмет замовліня ани тіж не зроблено одобраня реновацийных робіт на капличках, крестах і придорожных фіґурах, зато не можеме повісти, ци реновация прошла правильні. (…) Не можеме на тым етапі потвердити, ани заперечыти, же дошло до якісых неправильности в реализациі предмету умовы» – пише війт Ґміны Крампна Катажыня Мацєйчык. Умова, о котрій бесідує уряд, то догваріня з выконавцьом робіт. То будовляна фірма з Нєнашова к. Коросна. Фірма николи скорше не занимала ся реновацийом і консервацийом камінных різб, ци взагалі якых-небуд памятників.

Што іщы барже шокує в справі, то – як подає уряд – ціліст робіт має пильнувати особа з консерваторскыма управлінями. «В примірі предметовых робіт як кєрівник был вызначеный Пан Януш Лень та Пані Гальшка Богумила Ґрaнек, котра одбыла студиі на напрямі консервация і реставрация творів штукы в обшыри консервация і реставрация камінной різбы і архітектонных елементів» – подає війт Мацєйчык.

Вымазана спадковина

«Тяжко єст мі увірити в тото, же ґміна може повірити консервацию памятників, і то на так велику скалю, пересічній будовляній фірмі, котра, смотрячы на ефекты, николи скорше ся тым не занимала. Тот ремонт приспішыл деґрадацию некотрых памятників о сто років! Ліпше бы было, жебы нич не было роблене. Дошло до великой страты для локальной спадковины» – коментує справу єдна з мешканок Крампной, котра хоче быти анонімова.

Др Тадеуш Лопаткєвич, етноґраф, забыткознавця (особливо в обшыри лемківской каміняркы), автор десяток публикаций з обшыри охороны памятників і істориі штукы, але і практик – м.ін. в роках 1991-1998 был заступцьом Воєвідского Консерватора Памятників в Коросні, не мат вантпливости што до страты для лемківской спадковины в наслідстві діянь ґміны. «Того рода кресты уж не сут роблены, а чысло тых, котры поставлено, буде ся лем зменшало. Были роблены з якістного материялу, якій не потрібує ниякой обробкы ци ходжыня коло него. Пісковец, котрый хоснували лемківскы каміняре, был все ліпшого ґатунку, як тот, в котрым кули містны каміняре. З лемківскыма крестами – о кілько не были специяльні знищены, перевернены, поламаны, нич не треба робити. А уж напевно не піскувати! То усуваня верхньой натуральной верствы, котра хоронит пісковец перед дальшом ерозийом. Коли ся усуне тоту верству – ерозия зачне поступувати. Ани уж не бесідую о дрібных елементах артистичного здобництва, буквального позначыня написів, котре обробка піскуваньом безповоротно нищыт».

Кєд останут гладкы кресты, тяжко уж буде знати, хто, кому, коли і по што іх ставлял. «Нищыня елементів культурного краєвиду, котры сут доказом о первістным характері тых земель, принимаме за негідне і недопущальне. Тоты обєкты перетырвали дві світовы войны, выселіня Лемків до СССР, пізнійшы выселіня вчас акциі «Вісла», період проґрамового нищыня елементів лемківской спадковины в часах Польской Народной Республикы, девастацийну господарку ПҐР-ів і інчых державных підприємств, а найпевнійше были неодвертальні знищены аж в ХХІ столітю, в результаті злі выконаной консерваторской роботы фінансуваной з публичных грошів. Страта, в нашій оціні, уж на тым етапі єст величезна, бо не лем же реґіон тратит унікальны елементы традицийной камінярской штукы, але тіж затераны сут в просторі сліды лемківской культуры» – то фраґмент завідомліня од Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях посланого до Воєвідского Консерватора Памятників авторком допису.

Контроля?

Як подала нашій редакциі Аніта Фродыма, інспектор охороны памятників з Воєвідского Уряду Охороны Памятників – Делеґатуры в Коросні, контроля зо страны уряду заплянувана єст на початок марця. «З нашой страны буде контроля, провіриме вшыткы обєкты і аж по ній буде відомо, што дале» – поінформувала.