Голосник

Лемковина гостит Камюнчан з Пряшівской Руси

0

Як дознаєме ся з інформаций, присланых на наш портальовий е-майль, днес одбыват ся прогулька по Лемковині жытелів села Камюнка на Пряшівскій Руси. Участникы прогулькы звиділи уж старе місто Мушына, котре колиси находило ся під властю краківскых римокатолицкых єпископів і было польском енклявом на етнічній русиньскій териториі той части Карпатской Руси, хоц в самій Мушыні жыли Русины, але напевно были в меншости.

То в Мушыні в 25. червця 1678 р. на вершку, званым Шыбеничным, спалено, оскаржену o чары, русиньску зілярку Анну Дудиху, котра мала быти винна долготырваючой спекоты. Дудиха мала розганяти хмары засушеным отрочатом, а в ночы посылала коты, жебы робили пакости людям. Коли мали єй уж підпалити, явил ся сам діявол в виді заяця, што было фінальным доказом, же Анна Дудиха была чарівницьом…

Церков в Поворознику, фото: К. Палюшек

Церков в Поворознику, фото: К. Палюшек

Дальше ексурсия поіхат до найстаршой на західній Лемковині церкви св. Якова в Поворознику, датуваной на 1600 р., яка в державний реґістер остала вписана 26. червця 1961 рока, a од 21. червця 2013 рока находит ся на Листі Світовой Спадковины Юнеско. Більше знимок той прекрасной церкви, авторства Каміля Палюшка, найдете на нашым портали за тым мотузком.

Наступным пунктом прогулькы буде Крениця, заложена через Русина, Данька з Містка (днес Тылич) в 1547 р., котра єст знаным во світі курортом зо щавничныма мінеральныма водами, але тото місточко давно і тепер было важным русиньскым центром.

Находят ся ту три лемківскы церкви, дві забытковы і єдна сучасна. Стары церкви то мурувана, положена в части званій Крениця-Село, грекокатолицка церков свв. Петра і Павла, збудувана в роках 1872-75 і грекокатолицка деревяна церков Покровы Пресвятой Богородиці (днес римокатолицкій костел), збудувана в роках 1887-88 в Солотвинах (колиси было то оддільне од Крениці село) та новий православний храм св. Владиміра, збудуваний в роках 1983-1996.

Памятник Епифана Дровняка – Никыфора в Креници-Здрою (фото: Wikipedia)

Памятник Епифана Дровняка – Никыфора в Креници-Здрою (фото: Wikipedia)

В Креници вродили ся знаны Русины, м.ін. митрополита Йосиф Сембратович (1821-1900), барз шануваний посеред Лемків владыка грекокатолицкой перемышльской єпархіі і Епифан Дровняк (знаний шырше як Никыфор Креницкій, 1895–1968), выдатний лемківскій представник наівной штукы, знаний в цілым світі маляр-примітывіста, котрого 21. мая т.р. споминали сме 120. річницю народжыня. В Креници находит ся Музей Никыфора, його памятник з лемківскым підписом і гріб на старым цмонтері.

Metodyj Trochanovskij

Методий Трохановскій (1885-1948)

В Креници діял Методий Трохановскій (1885-1948), діяч і єден з основателів Лемко-Союза, переслідуваний польскыма властями за прихыльніст Рускій Народній Республиці Лемків, а потім НКВД, автор першых в меджевоєнным періоді учебників до наукы лемківского языка і ініциятор введіня лемківского языка як предмету до систему основного шкільництва в 30 рр. ХХ столітя (чытайте шырше – за тым мотузком).

І днес Крениця єст важным пунктом на мапі сучасного русиньства. Од початку 80. рр. ХХ ст. жыє ту, творит і працує Петро Мурянка-Трохановскій, выдатний лемківскій-русиньскій поета, писатель, композитор, учытель, редактор двомісячника «Бесіда», автор вельохKrenycia_cerkow_tablycia важных для русиньской достоменности творів, соспільний діяч та дяк і дириґент місцевой православной парафіі св. Владиміра, в котрій, як єдній з невельох в Польщы, деякы части богослужынь (Апостол, Євангелия) чытаны сут в лемківскым языку. В притворі церкви находит ся таблиця, написана по русиньскы.


На прогульку з Пряшівской Руси до Лемковины выбрали ся Камюнчане, а посеред них находит ся Юрко Єдинак – староста села Камюнка і Мартін Караш – бывший член Світовой Рады Русинів і шеф Світового Форуму Русиньской Молодежы. Желеме Вам самых найліпшых вражынь з ексурсиі по захдній Лемковині!

Прогулька Камюнчан на Лемковину

Прогулька Камюнчан на Лемковину

Шеруй.

О авторі

Демко Трохановскій

Актуальні ховат дві дівкы, а медже, по і попри тым - шефредактор інтернетового порталю lem.fm. Любитель языків. Вшыткых языків.

Коментар

Лемковина гостит Камюнчан з Пряшівской Руси

0

Як дознаєме ся з інформаций, присланых на наш портальовий е-майль, днес одбыват ся прогулька по Лемковині жытелів села Камюнка на Пряшівскій Руси. Участникы прогулькы звиділи уж старе місто Мушына, котре колиси находило ся під властю краківскых римокатолицкых єпископів і было польском енклявом на етнічній русиньскій териториі той части Карпатской Руси, хоц в самій Мушыні жыли Русины, але напевно были в меншости.

То в Мушыні в 25. червця 1678 р. на вершку, званым Шыбеничным, спалено, оскаржену o чары, русиньску зілярку Анну Дудиху, котра мала быти винна долготырваючой спекоты. Дудиха мала розганяти хмары засушеным отрочатом, а в ночы посылала коты, жебы робили пакости людям. Коли мали єй уж підпалити, явил ся сам діявол в виді заяця, што было фінальным доказом, же Анна Дудиха была чарівницьом…

Церков в Поворознику, фото: К. Палюшек

Церков в Поворознику, фото: К. Палюшек

Дальше ексурсия поіхат до найстаршой на західній Лемковині церкви св. Якова в Поворознику, датуваной на 1600 р., яка в державний реґістер остала вписана 26. червця 1961 рока, a од 21. червця 2013 рока находит ся на Листі Світовой Спадковины Юнеско. Більше знимок той прекрасной церкви, авторства Каміля Палюшка, найдете на нашым портали за тым мотузком.

Наступным пунктом прогулькы буде Крениця, заложена через Русина, Данька з Містка (днес Тылич) в 1547 р., котра єст знаным во світі курортом зо щавничныма мінеральныма водами, але тото місточко давно і тепер было важным русиньскым центром.

Находят ся ту три лемківскы церкви, дві забытковы і єдна сучасна. Стары церкви то мурувана, положена в части званій Крениця-Село, грекокатолицка церков свв. Петра і Павла, збудувана в роках 1872-75 і грекокатолицка деревяна церков Покровы Пресвятой Богородиці (днес римокатолицкій костел), збудувана в роках 1887-88 в Солотвинах (колиси было то оддільне од Крениці село) та новий православний храм св. Владиміра, збудуваний в роках 1983-1996.

Памятник Епифана Дровняка – Никыфора в Креници-Здрою (фото: Wikipedia)

Памятник Епифана Дровняка – Никыфора в Креници-Здрою (фото: Wikipedia)

В Креници вродили ся знаны Русины, м.ін. митрополита Йосиф Сембратович (1821-1900), барз шануваний посеред Лемків владыка грекокатолицкой перемышльской єпархіі і Епифан Дровняк (знаний шырше як Никыфор Креницкій, 1895–1968), выдатний лемківскій представник наівной штукы, знаний в цілым світі маляр-примітывіста, котрого 21. мая т.р. споминали сме 120. річницю народжыня. В Креници находит ся Музей Никыфора, його памятник з лемківскым підписом і гріб на старым цмонтері.

Metodyj Trochanovskij

Методий Трохановскій (1885-1948)

В Креници діял Методий Трохановскій (1885-1948), діяч і єден з основателів Лемко-Союза, переслідуваний польскыма властями за прихыльніст Рускій Народній Республиці Лемків, а потім НКВД, автор першых в меджевоєнным періоді учебників до наукы лемківского языка і ініциятор введіня лемківского языка як предмету до систему основного шкільництва в 30 рр. ХХ столітя (чытайте шырше – за тым мотузком).

І днес Крениця єст важным пунктом на мапі сучасного русиньства. Од початку 80. рр. ХХ ст. жыє ту, творит і працує Петро Мурянка-Трохановскій, выдатний лемківскій-русиньскій поета, писатель, композитор, учытель, редактор двомісячника «Бесіда», автор вельохKrenycia_cerkow_tablycia важных для русиньской достоменности творів, соспільний діяч та дяк і дириґент місцевой православной парафіі св. Владиміра, в котрій, як єдній з невельох в Польщы, деякы части богослужынь (Апостол, Євангелия) чытаны сут в лемківскым языку. В притворі церкви находит ся таблиця, написана по русиньскы.


На прогульку з Пряшівской Руси до Лемковины выбрали ся Камюнчане, а посеред них находит ся Юрко Єдинак – староста села Камюнка і Мартін Караш – бывший член Світовой Рады Русинів і шеф Світового Форуму Русиньской Молодежы. Желеме Вам самых найліпшых вражынь з ексурсиі по захдній Лемковині!

Прогулька Камюнчан на Лемковину

Прогулька Камюнчан на Лемковину

Шеруй.

О авторі

Демко Трохановскій

Актуальні ховат дві дівкы, а медже, по і попри тым - шефредактор інтернетового порталю lem.fm. Любитель языків. Вшыткых языків.

Коментар