Голосник

Народ нивыдкы

Вызначный історік і русиніста Павел Роберт Маґочій написав і выдав в 2006 році книжку під назвов „Народ нивыдкы“. На тоту книжку єм собі в остатнім часі спомянув такой двараз. Пешый раз коло того, як єм чітав інформацію, же вышло далше єй тлумачіня – была выдана вже в многых языках а теперь недавно і по чеськы. Другый раз была причіна прозаічна. Монтовав єм новы поліці на книжкы, бо уж єм ся якось не міг дістати за свій стіл а коло „реорґанізації“ домашньой бібліотекы єм хопив до рук тоту. Назва є парафразов слов Анді Варгола, котрый о собі повів: „Я нивыдкы“ . Автор на зачатку пише, же тоты слова суть повязаны з його позіційов нестранного позорователя жывота,  з тым, же Варгол раз выголосив, же хоче быти машынов і зато ся представльовав як чоловік нивыдкы.  Тот, што є мімо вшыткых. Што лем якось стоїть коло людей без повязань з нима.

Інша „леґенда“, котру єм раз чітав, говорить, же Варгол так о собі зачав бісідовати по тім, што ся раз мав стритнути в даякій рештаврації з еміґрантами з Чехословакії. Сідить собі Варгол десь в Новім Йорку в тім му хтось повість, же клоло другого стола суть люди з державы, выдкы му його мати бісідовала, же походять. Анді мав ку тому столу прийти і приговорити ся їм „чехословацькы“, значіть по русиньскы, бо лем так дома бісідовав з мамов і його понятя было таке, же там, выдкы походять, так предці мусять бісідовати вшыткы. Єднако як в Америці анґліцькы. Скламая мало настати втогды, кідь Анді дізнав ся, же еміґранты з державы „його походжіня“ му не розуміють. І так зачав бісідовати, же він є нивыдкы.

Яка є правда о тім, чом Варгол повів тото днесь славне „I’m from nowhere“, днесь уж стопроцентно не пояснить якбач нихто. Важне але є, же по його смерти світ поступно дізнав ся, же то не є правда. Же Варгол мав своє походжіня ту на Земли, же тото походжіня сягать до Карпат, же його родина пришла з Карпатьской Руси, теріторії, котра зъєдвала єдно історічне русиньске населіня Лемківской Руси, Пряшівской і Підкарпатьской і же він, так як ґенерації його предків є Русином Хоць він вже америцькым і ниґда край своїх предків не мав можливость видіти.

Чом то днесь споминам? Є нам вшыткым  знаме, же так звана “Лемківска ватра” в Ждыні не є давно нажаль русиньсков, але україньсков подійов. Напрік тому видіти фотку, де вісіть україньскый флаґ а нашых сімболів там не є, видіти відео, де бісідує Софія Федина, котра нас рада кріміналізує, а котра там бісідує о україньскых героях майдану, як сьме вшыткы єден величезный геройскый україньскый народ і то вшытко під величезным написом „Лемківска ватра“, ня просто не могло зохабити холодным. Ніт, не хочу зневажовати сучасне україньске утерпліня, ани людей, котры терплять, лем выступ Федины є далшым прикладом Карпатьской лжі, фалсіфікації історії і українізації народа. Теперь з новым міфом, же то властно і мы боюєме за Київ.

Нажаль, же професор Маґочій схосновав про свою книжку о історії Русинів назву „Народ нивыдкы“. Ці то думав Варгол так, або іншак, то є єдно. Мы але знаме, же Русины не суть нивыдкы, але же столітя жыли і жыють на Карпатьскій Руси. На наші отцюзнині, хоць днесь розділеной до веце держав. Нажаль, же назву схосновав про нас, бо тота назва бы была ідеална про книжку, котра бы была о історії „Українців“, „Русинів-Українців“, припадно „Лемків-Українців“ на теріторії заселеной столітя Русинами і была бы то історія од 1945 року до днесь. Бо то они ся ту втогды зъявили „нивыдкы“, лем так, рішаньом комуністів а якось ту доднесь прожывають. Особно бы єм таку хосенну історічну книжку із тов назвов пак хотів передати пані Софії і далшым „русиньско-україньскым“ діячам, жебы знали выдкы суть і што то має досправды з Русинами.  А не сановав бы єм дакілько выдрукованых фалатків загнати і польскым властям. Мали бы знати, же грошы з лемківского розрахунку не давають лем Лемкам, значіть Русинам, але і Українцям. Навеце на події, котры не суть україньскы, але українізачны. То має хтось серенчу, кідь може брати і зо свого розрахунку і зо сусідового а іщі му за тоты грошы і шкодити.

Петро Медвідь, Пряшів

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm)

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси, в місті Пряшів. Локалпатріот. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі Вступне до контроли о 18.10 год. Каждый робочій день од 8.00 год. мож слухати його Корзо, в котрім вас возьме до світа актуалной політікы. Контакт: petro@lem.fm

Коментарі