lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

15 років тому выстартувала русиньско-лемківска філолоґія

Севериян Косовскiй Севериян Косовскiй
2. 10. 2016
» Вісти

1. жолтня/октобра 2016 р. минуло 15 років од покликаня лемківской філолоґіі. Полна назва той специялізациі то росийска філолоґія з лемківско-русиньскым языком, котра фунґує од 2001 рока на Педаґоґічным Університеті (товды: Педаґоґічна Академія) в Кракові. То важна річниця – не лем для академіцкого середовиска, але предо вшыткым для Лемків, котрых язык вдяка тому вынесений был на высоты. Покликаня лемківской філолоґіі запише ся (а може уж ся записало) в істориі нашого народу подійом не даючом ся порівнати до жадной інчой на просторі віків. То іста нобілітация нашой перлины – рідного языка.

Вєдно з новым академіцкым 2001/2002 роком на Педаґоґічным Університеті в Кракові выстартувала полноправна, університетска єдиниця лемківского языка. Подія тота вкінци могла ся одбыти по парох дестятьолітях вынятя нашой нациі спід права при вытуженых старанях др габ. Олены Дуць-Файфер та заанґажуваню товдышнього посла на Сойм ПР – Войцєха Гауснера. Бо то він отверал всякы двері, до котрых пак твердо дуркала Олена Дуць-Файфер – писал перед пятнадцетьолітьом на сторонах «Бесіды» єй шефредактор, Петро Троханвоскій.

Хоц офіцияльний початок фунґуваня лемківской специялізациі асоциює ся з зачатком академіцкого рока, то дорога до возникніня лемківско-русиньской філолоґіі зачала ся перше. Тота єднина в Польщы дидактично-наукова структура, котра вчыт будучых специялістів лемківского языка, культуры і літературы, за своіх пятнадцет років мала і добры, і планны хвилі. Треба быти з ней гордым, бо подібні як Лемковина мала ворогів, бывала загорожена, бідувала, тратила своіх, але фурт тырват. Але лемківска філолоґія на Педаґоґічным Університеті в Кракові то тіж доднес єдина в Польщы специяльніст о філолоґічным профіли, розвивана на основі языка етнічной меншыны. А в тым місци вартат звервнути увагу, же закон, в котрым вызнаний є лемківскій язык, был встановлений штырі рокы по возникніню структур нашой філолоґіі.

Од самого зачатку задуманий модель то вывчыти специялистів двойной філолоґіі. За пятняцтет років русиньска філолоґія в Польщы выпустила парудесятьох абсольвентів, котры днес менуют ся специялистами з обшыри росийского та русиньского языків. Хоц росийскій язык є общехоснуваным, то тоты, котры своє професийне жытя сплели з лемківскым языком, радше того не жалуют. Серед них найдеме редакторів Медияльной Ґрупы ЛЕМ.фм, тлумачів, учытелів, едиторів контекствого словника лемківского языка. Але філолоґія за рокы свойой діяльности в вельох молодых Лемках защыпила здорового духа патріотизму і любови до рідного языка. То часто тоты люде твердо стояли за введіньом двоязычных таблиц в декотрых русиньскых селах на Лемковині, а днес твердо іх боронят перед штораз частійшыма актами вандалізму.

Наукова структура занимаюча ся русиьснкым языком в Польщы не лем заняла ся досліджыньом языка на Лемковині, але і розвинула спілпрацу в тій обшыри з другыма реґіонами Карпатской Руси, ачий і поза ньом. Завдакы тому студенты, але і члены лемківской етнічной меншыны мают свідоміст шыршого загальнорусиньского контексту, в котрым розвиват ся «локально» лемківскій язык і культура, але тіж залежности громадско-культуровой ситуациі меншыновых ґруп од політикы і правной системы даной державы. Розвивана спілпраца медже лемківском філолоґійом в Кракові, а Інститутом русиньского языка і культуры на Пряшівскым Університеті в Пряшові та Університетом в Новым Саді в Сербіі фурт приносит Русинам почутя важности і спільноты поєдных стандардів русиньского языка. На основі той же шыроко зарисуваной спілпрацы, Краків мал нагоду орґанізувати в 2007 році ІІІ Конґрес Русиньского Языка. Скоро по основаню, філолоґія была орґанізатором в 2004 році науково-дидактичной конференсиі для учытелів лемківского языка, яка мала на ціли піднесіня рівня і промоцию вчыня языка в основных і середніх школах. О два рокы пізнійше одбыла ся тіж успішна наукова конференция, бодай перший раз так сильно посвячена нашому актуальному жытю, пн: «Дилемы достоменности Лемків – історичний, языковий, культуровий, громадскій аспект».

Інчыом вызначном подійом для самой структуры філолоґіі, было торжественне одразднуваня 10-літя єй основаня, до котрого гейбы і по части мал бы навязувати сес текст. В 2011 році в краківскым студентскым клюбі Бакалаж зышли ся вєдно студенты за дотеперішні рокы фунґуваня, професоры, русиньскы активісти та політикы і урядникы од рамени власти Польской Республикы. Товды же, наново ціла академіцка соспільніст разом з нашом філолоґійом набрала глубокого дыху в груди, обертаючы ся за успішным минулым, але смотрячы при тым допереду за новыма плянами.

Філолоґія  можніст розвитку і позняня дає не лем єй студентам – дає єй і нам. То вдяка проєктам, котры ведены сут в рамках тереновых досліджынь. Днес то часто недоціняны справы, але з перспективы часу, бесіды записаны з натуральныма носителями языка та істориі можут вказати ся неоціненыма. Гейбы, то они – на тяжкє будуче лемківской достоменности і языка можут дальше і правдиво вказувати правильніст вымовы і думаня. Днешні студенты і давны абсольвенты заняли ся важном справом ревіталізациі лемківскых пісен, котрых реконстукциі вказуваны сут в виді проєкту Міцне Зіля.

Русинько-лемківска філолоґія в Кракові не стратила. То она выграла велику борбу за наш язык, лемківскє «я» і фурт твердо кричыт, коли треба. На жаль і она має деякых противників, котры хотіли бы єй ліквідациі. А треба Лемкам памятати, же она специяльніст є барз важном офіцийні фунґуючом в просторі высшого шкільництва структуром, котра влият на еманципацию іх языка і культруы, та дозвалят існтитуцийні підтримувати і розвивати основны вызначникы лемківской достоменности. То лем тілько, або аж тілько.

ShareTweet

Повязаны дописы

Штефан Телеп (1957-2021) посмертно оціненый нагородом ім. Никыфора

8. 8. 2022

Мукачівска єпархія буде мати нового блаженого Петра Павла Ороса

5. 8. 2022

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Найбарже популярне

На ватрі в Михалові збадают DNA Лемків

Іван Медєші: Не хочу робити револуцію у моїй улічці в Керестурі

Кенґуры в Керестурі

Мукачівска єпархія буде мати нового блаженого Петра Павла Ороса

Кандідовати на посаду пряшівского жупана буде і Русин з Меджілаборець Михал Калиняк

Штефан Телеп (1957-2021) посмертно оціненый нагородом ім. Никыфора

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2022. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні