Яка же она была, тота давна хыжа, місце народжыня і смерти, простір жытя чысленных поколінь? Тепер традицийну лемківску хыжу можеме видіти, певно, лем в Музею-скансені Лемківской Культуры в Зындранові ци інчых музеях. Але… в музеях то уж штоси кус музейне… А жывом, правдивом хыжа остає, певно, лем в теплых споминах старшых люди.
То чом бы нам не войти в тоту хыжу, хыжу памяти, покаль єст кому нам отворити двері? Но то подме! Подме просто так, не през компутер, не през наймодернійшый телефон, а през низенькы двері, высокій поріг, през простір і час…