lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Петро Когут – товариш і лемківскій діяч

Севериян Косовскiй Севериян Косовскiй
28. 11. 2019
» З істориі
Петро Когут (1919 - 2012)

Петро Когут (1919 - 2012)

19. листопада/новембра 2019 р. минуло сто років од народжыня в селі Петруша Воля на Коросняньскій Руси Петра Когута. Был то лемківскій діяч, котрый серед діаспоры в Украіні знаный єст з основаня і ведіня «Товариства Лемківщына». Когут влучал ся в найважнійшы лемківскы подіі за радяньской власти і по падіню комунізму, якы были орґанізуваны серед выселеных.

Был діячом, котрого активніст доднес родит поділы серед дослідників. Не вкрывал свого привязаня до комуністичного систему, як тіж участи як радяньскій розвідник в ІІ світовій войні. З другого боку, свойом активністю записал ся в повоєнній лемківскій істориі як добрый орґанізатор і пропаґатор лемківскых справ.

Родженый на Коросняньскій Руси

Петро Когут, родичами котрого были Михал і Олена, пришол на світ 19. листопада/новемвра 1919 р. в лемківскым селі Петруша (Петрова) Воля при Коросні. Село, як і пару сусідніх, находит ся на Коросняньскій Руси, невеликым острові, котрый од компактной Лемковины одділеный є невеликом смугом. Основну школу кінчыл в рідным селі.

В 1935 р. Когут закічыл кооперативны курсы во Львові. Кєд привчыл ся фаху, вернул домю і зачал робити в Петровій Воли як продавця. Неодолга продолжал професию в місті – Коросні.

Радяньскій розвідник

В тым місци зачынат ся найвеце зложеный (хоц з перспективы прожытых років не так долгій) період його жытя. В листопаді/новембрі 1939 р., по занятю Польщы гітлерівцями, Когут подал ся в радяньску зону окупациі і звернул ся до представників аґентурального одділу Кыівского Специяльного Войскового Округу во Львові. В своіх споминах Когут описувал, што во Львові навязал контакт з камаратом, єдноселянином Штефаном Каміньскым, якій робил як радяньскій розвідник. Когут, як арґументувал тото по роках, хотіл долучыти ся до радяньской аґентуры, штобы в тот спосіб зачати войну з фашызмом. Лівіцьовы переконаня, а внет комуністичны, проявлял уж перед войном. Коросно уж в 30. роках ХХ ст. было містом, в котрым проявляли ся сильны комуністичны поставы.

Зробил приспішеный курс прирыхтуваня і неодолга был переданый зас до німецкой окупацийной зоны, під зміненым меном і назвиском Петро Войтович. Розвіднича ґрупа, до котрой належал, была направлена діяти в районі Перемышля-Санока-Ґорлиц.

Як радяньскій шпіон, під новым меном, товариш Когутов мал за задачу зберати ріжны даны політичного і економічного характеру, котры описували стан окупуваных польскых земель. Розвіднича ґрупа в околицях спомянутых трьох міст мала за задачу так само переняти пляны, склад і дислокацию Вермахту. В тым часі єдном з ціли совітской арміі было побудувати аґентуральну базу на обшыри окупуваной Німяцми Польщы. Товариш Когутов, як звербуваный за совітского розвідника на окупованій териториі робил як радиста, тримаючы контакт через радийостацию. В 1940 р. Петро Когут до окупуваной Польщы перенюс радистку Антоніну Глибу (правдиве мено Олена Царенко). О пару років, стала она його женом. Як сам подавал Петро Когут, на початку 1942 р. по втраті контакту з совітскым центром высыланя, навязал контакты з польскым рухом опору.

Діяльніст Петра Когута, особливо в тым періоді, зродила великє заінтересуваня серед родаків. Когута зачато ачий называти лемківскым Ріхардом Зорге (німецкій журналиста, доктор політичных наук, а в часі войны потрійный аґент, робил для Совітів, Німців, Японців). Такому называню сам Когут радше ся не притивлял. В своіх споминах повідал, што його радийостация, котра діяла в Коросні, передавала барз цінны інформациі. Єдного разу, як раз радийостация з Коросна надала до Москвы шыфр про точну дату нападу Німців на Радяньскій Союз. Што цікаве, як свідчыт архів Міністерства Обороны СССР, інформация з той радийостациі была другом по інформациі, котра надішла як раз з Японіі од Ріхарда Зорге.

Розвідувальну діяльніст в роках войны П.Когутова описано в книжках Івана Любащенка «Незримое сражение» (Львів, 1976), Вітольда Шымчука «Na wojennym szlaku» (Ряшів, 1980), Димитра Бедзика «Сполох» (Кыів, 1983), Валентины Коломієц «Пройшов товариш всі бої і війни» (Львів, 1988). Період сес описаный єст в документальній формі в выданій в польскым языку книжці «Wojenne ścieżki» (Коросно, 2003) і в тым самым выданю в перекладі на украіньскій «Воєнні стежки» (Львів, 2005).

Стабілізация, початкы лемківской діяльности

По закінчыню войны Когут екстерні завершыл середню школу. Пак скінчыл юридичный факультет Львівского Університету ім. І. Франка. Потім робил в системі торгу і туризму.

Дораз по войні, коли довершено новый порядок середньо-східньой Европы, Когут зачал свою культурну діяльніст. За рокы свого жытя явил ся автором чысленных статий, нарисів про борбу Лемків в ІІ світовій войні. Писал вельо про лемківску культуру і історию.

Когут своі першы публицистичны тексты надрукувал іщы перед войном. Друкувал товды по украіньскы в ґазетах «Земля і воля» во Львові ци «Селянські вісті» в Коломыі. Як автор статий, не маючы твердо окрисленых поглядів на нацийональне положыня Лемків, Когут не внимал ся публикувати в выдавництвах ріжных опций. Так його тексты являли ся в украіньскых, але і лемківскых/русиньскых часописах. Писал на «Лемківску Сторінку» тыжденника «Наше Слово», до часопису «Нове життя» на Словациі, але так само до «Карпатской Руси», русиньского журналу печатаного в Америці. Был дописувательом лемківского часопису «Бесіда», котрый од 1989 р. выходит в Польщы. Публицистичны тексты друкували ся заєдно і в інчых выданях. Был спілавтором «Лемківскых Календарів», котры выдают во Львові.

Когут записал ся серед львівского лемківства як єден з орґанізаторів громадского жытя. Был спілініциятором основаня хорового колективу Лемковина в 1969 р. во Львові. В 1988 р. был ініциятором основаня першой в УССР лемківской орґанізациі – «Товариства Лемківщына». Был першым ведучым общества, котре перед тридцетьома роками было гейбы доцяп інчом орґанізацийом як днес. В 1991 р. при його активній підпорі основано в Украіні «Фундацію дослідження Лемківщыны». Підтримувал звязкы з орґанізациями в Польщы, ЗША, Канаді і Словациі. Діял і в украіньскым просторі. Был заступцьом ведучого львівского областного одділіня «Товариства Украіна» і областного одділіня «Українського фонду культуры».

Діяльніст Петра Когута, заєдно на воєнным поли, як і культурным, доднес родит дискусиі серед Лемків ріжных поглядів. То хоц пришло му жыти в нелегкых обставинах, старал ся втримати тото, што на жаль днес уж серед Лемків в Украіні здає ся гейбы одыйти доцяп в непамят. Вмер 6. листопада/новембра 2012 р. во Львові. Похореный єст під Львовом.

ShareTweet

Повязаны дописы

110 років од народжіня Штефана Кочішка – першого русиньского архієпіскопа і митрополіты

23. 6. 2025
Свящ. Йоан Поляньскій і Методий Трохановскій - товаришы на політичных стежках; знимку удоступнил внук - Александер Трохановскій; фот. архів lem.fm.

Єден з вельох, але найвірнійшых

5. 6. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Спомож нас / Wesprzyj nas

Наш порталь можете чытати чысто дармо, але кєд маш охоту - можеш нас спомочы. Буде нам барз мило!

Жебы спомочы нас даком вплатом, без ниякых зобовязань, втисний притиск або зоскануй код QR.

Nasz portal jest darmowy, nie mamy (i nie chcemy) na nim reklam. Jeżeli masz ochotę - możesz wesprzeć naszą codzienną pracę.

Aby wspomóc nas jednorazową wpłatą, bez żadnych zobowiązań, kliknij przycisk lub zeskanuj kod QR.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Manage Consent
To provide the best experiences, we use technologies like cookies to store and/or access device information. Consenting to these technologies will allow us to process data such as browsing behavior or unique IDs on this site. Not consenting or withdrawing consent, may adversely affect certain features and functions.
Functional Always active
The technical storage or access is strictly necessary for the legitimate purpose of enabling the use of a specific service explicitly requested by the subscriber or user, or for the sole purpose of carrying out the transmission of a communication over an electronic communications network.
Preferences
The technical storage or access is necessary for the legitimate purpose of storing preferences that are not requested by the subscriber or user.
Statistics
The technical storage or access that is used exclusively for statistical purposes. The technical storage or access that is used exclusively for anonymous statistical purposes. Without a subpoena, voluntary compliance on the part of your Internet Service Provider, or additional records from a third party, information stored or retrieved for this purpose alone cannot usually be used to identify you.
Marketing
The technical storage or access is required to create user profiles to send advertising, or to track the user on a website or across several websites for similar marketing purposes.
Manage options Manage services Manage {vendor_count} vendors Read more about these purposes
View preferences
{title} {title} {title}