lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Брак результатів
Вшыткы результаты

«Голосы Русинів Підкарпатя» – середа, 18.10 год.

Каріна Муляр Каріна Муляр
22. 9. 2021
» Заповіди проґрамів

Днесь в нашім выданю представиме вам другу часть інтервю з русиньсков поетков з Підкарпатя Лесьов Адамовов, котра бівшу часть свого жывота жыє у еміґрації на Чехах.

А побісідуєме о їй позіції односно популарізації русиньской бісіды на Підкарпатю як авторкы різножанровых русиньскых пісень. Окрім того будете мати можность почути декламацію выбраных стихів поеткы.

Ключовы темы інтервю:

  • Народна пісня як ґенетічный код русиньского народа
  • Нововыданый зборник стихів Мамины чічкы Лесі Адамовой
  • Творчі планы поеткы до будучности

Леся Адамова (Стецовiч по вітцьови) народивла ся 7-го януара 1974-го року у многодітній родині в селі Павлово, што на Свалявщіні на Підкарпатю.

Хоць родічі были просторобочіма і вели велике ґаздівство, та у творчому розвитку напомагли якраз они. Фантазію і креатівность юній Лесі одкрыв нянько своїма приповідками і небылицями на ніч, «а чуство прекрасного і любов до красы у мене од мамкы,» з усміхом на твари споминать респондентка.

Закінічіла неповну середню освіту в роднім селі. В школі ся проявляла як актівна, ініціатівна штудентка, брала участь на конкурзах, олімпіадах і концертах. Першы рімованы рядочки были написаны в шестій класі. Підпоров і творчім наставников про будучу поетку стала їй учітелка російского языка, котра розкрыла потенціал малой школярькы.

Доспіваючі Леся не переставала писати, шуфликы ся переповньовали денниками, різныма історіями з їй жывота і жывота їй знамых у формі стихів.

Наслідно у році 1988 пішла ся учіти на Свалявскый політехнічный технікум на планово-технічне одділіня. Даякый час робила по шпеціалізації в Сваляві. А на зачатку року 1995 одышла на Чехы, де доднесь і жыє з родинов в місті Бырно.

«До русиньской тематікы прийшла-м случайно і то лем пару років назад. Сурфуючі по інтернетови, натрафила-м на русиньскы патріотічны вершы, язык їх написаня мене дуже зачудував, но і заінтересував не менше, як автора пишучого по ураїньскы і по російскы. Після чого почала-м наміряно з власного інтересу глядати інформації і публікації о русинстві.» Так коментує свій приход ку русинству поетка Леся Адамова.

Онедовго, в році 2017, быв представленый першый зборник поетесы Перегортаючи сторінки щоденника, де были стихы написаны на чотырьох языках: русиньскім, українськім, російскім, чеськім. З текстів вісем стихів пізніше были зроблены співанкы. Окрему популарность меджі людми має русиньска співанка «‎Горличка».

В маю 2021-го року быв выданый новый поетічный зборник Мамины чічкы, в котрім зобраны роботы за рокы 2017 – 2020. Як значный успіх у своїй творчости авторка бере факт збівшеня процента стихів по русинськы, а то у шість-вісем раз.

Творчі доробкы Лесі Адамовой были опублікованы  в русиньскоязычных выданях, такых як журнал Отцюзнина, Алманахах днешньої русинської літературы, а так само на сайті Общества русиньской літературы.

Слухайте «Голосы Русинів Підкарпатя» в середу 22-го септембра 2021 р. о 18.10 год., або повторіня в суботу 25-го септембра 2021 р. о 11.00 год. за русиньскым часом.

ShareTweet

Повязаны дописы

Ретрансмісия з V Медженародного Конґресу Русиньского Языка, IIІ ден – віторок, 9.15 год.

13. 10. 2025

Апостол і Євангелия на неділю – неділя, 09.30 год.

12. 10. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Спомож нас / Wesprzyj nas

Наш порталь можете чытати чысто дармо, але кєд маш охоту - можеш нас спомочы. Буде нам барз мило!

Жебы спомочы нас даком вплатом, без ниякых зобовязань, втисний притиск або зоскануй код QR.

Nasz portal jest darmowy, nie mamy (i nie chcemy) na nim reklam. Jeżeli masz ochotę - możesz wesprzeć naszą codzienną pracę.

Aby wspomóc nas jednorazową wpłatą, bez żadnych zobowiązań, kliknij przycisk lub zeskanuj kod QR.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

Брак результатів
Вшыткы результаты
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче