lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

«Голосы Русинів Підкарпатя» – середа, 18.10 год.

Каріна Муляр Каріна Муляр
22. 9. 2021
» Заповіди проґрамів

Днесь в нашім выданю представиме вам другу часть інтервю з русиньсков поетков з Підкарпатя Лесьов Адамовов, котра бівшу часть свого жывота жыє у еміґрації на Чехах.

А побісідуєме о їй позіції односно популарізації русиньской бісіды на Підкарпатю як авторкы різножанровых русиньскых пісень. Окрім того будете мати можность почути декламацію выбраных стихів поеткы.

Ключовы темы інтервю:

  • Народна пісня як ґенетічный код русиньского народа
  • Нововыданый зборник стихів Мамины чічкы Лесі Адамовой
  • Творчі планы поеткы до будучности

Леся Адамова (Стецовiч по вітцьови) народивла ся 7-го януара 1974-го року у многодітній родині в селі Павлово, што на Свалявщіні на Підкарпатю.

Хоць родічі были просторобочіма і вели велике ґаздівство, та у творчому розвитку напомагли якраз они. Фантазію і креатівность юній Лесі одкрыв нянько своїма приповідками і небылицями на ніч, «а чуство прекрасного і любов до красы у мене од мамкы,» з усміхом на твари споминать респондентка.

Закінічіла неповну середню освіту в роднім селі. В школі ся проявляла як актівна, ініціатівна штудентка, брала участь на конкурзах, олімпіадах і концертах. Першы рімованы рядочки были написаны в шестій класі. Підпоров і творчім наставников про будучу поетку стала їй учітелка російского языка, котра розкрыла потенціал малой школярькы.

Доспіваючі Леся не переставала писати, шуфликы ся переповньовали денниками, різныма історіями з їй жывота і жывота їй знамых у формі стихів.

Наслідно у році 1988 пішла ся учіти на Свалявскый політехнічный технікум на планово-технічне одділіня. Даякый час робила по шпеціалізації в Сваляві. А на зачатку року 1995 одышла на Чехы, де доднесь і жыє з родинов в місті Бырно.

«До русиньской тематікы прийшла-м случайно і то лем пару років назад. Сурфуючі по інтернетови, натрафила-м на русиньскы патріотічны вершы, язык їх написаня мене дуже зачудував, но і заінтересував не менше, як автора пишучого по ураїньскы і по російскы. Після чого почала-м наміряно з власного інтересу глядати інформації і публікації о русинстві.» Так коментує свій приход ку русинству поетка Леся Адамова.

Онедовго, в році 2017, быв представленый першый зборник поетесы Перегортаючи сторінки щоденника, де были стихы написаны на чотырьох языках: русиньскім, українськім, російскім, чеськім. З текстів вісем стихів пізніше были зроблены співанкы. Окрему популарность меджі людми має русиньска співанка «‎Горличка».

В маю 2021-го року быв выданый новый поетічный зборник Мамины чічкы, в котрім зобраны роботы за рокы 2017 – 2020. Як значный успіх у своїй творчости авторка бере факт збівшеня процента стихів по русинськы, а то у шість-вісем раз.

Творчі доробкы Лесі Адамовой были опублікованы  в русиньскоязычных выданях, такых як журнал Отцюзнина, Алманахах днешньої русинської літературы, а так само на сайті Общества русиньской літературы.

Слухайте «Голосы Русинів Підкарпатя» в середу 22-го септембра 2021 р. о 18.10 год., або повторіня в суботу 25-го септембра 2021 р. о 11.00 год. за русиньскым часом.

ShareTweet

Повязаны дописы

«Говорить Пряшів» – пятниця, 18.10 год.

3. 2. 2023

Вступне до контроли – четверь, 18.10 год.

2. 2. 2023

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

Нештоденны істориі – Лемковина

Григорий Пецух (1923-2008) – різбяр і автор славного лемківского памятника

В Пряшові одсвятковали 15 років метрополії

СКР жадать безодкладне заставліня перзекуцій Русинів на Україні. Звертать ся до словацького премєра

«Questing. Лемківскє гляданя». Нова форма туристикы по Лемковині

Проґрам Театру Александра Духновіча в Пряшові на місяць фебруар 2023

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні