lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Вмер Гавриїл Бескид. Продовжытель славного русиньского роду

Гавриїл Бескид быв єдным із найактівнішых членів третього возроджіня.

Петро Медвідь Петро Медвідь
23. 9. 2022
» Інчы, Вісти

Як інформовала родина, у четверь 22-го септембра 2022-го року добило сердце великого русиньского родолюба Гавриїла Бескида. Вмер у віці 92 років, лем мару днів перед своїма народенинами.

https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2022/09/149-perehlad-tyznia-beskid.mp3

Гавриїла Бескида знали сьме як педаґоґа, културно-освітнього діятеля, публіцісту, автора великого чісла статей, співавтора Русиньскых народных календарів, автора книжок Вызнамны про Русинів і Николай Бескид на благо Русинів, члена Русиньской оброды на Словеньску і далшых русиньскых орґанізацій, довгорічного председу Руського клубу 1923 і Русиньского културно-освітнього общества Александра Духновіча.

Быв безперестанным бойовником за навернутя Руського дому в Пряшові до рук вшыткых Русинів. Актівный быв до высокого віку, аж покля його всесторонну діялность перед пару роками не загамовав здравотный стан.

Із славного роду Бескидовых

Гавриїл Бескид народив ся 28-го септембра 1929-го року в Кошыцях до родины Євґенія Бескида і Марты, родженой Холошняйовой. Дітинство пережыв у русиньскім селі Леґнава, Старолюбовняньского окресу, де його отець быв 35 років ґрекокатолицькым священиком.

Там выходив і основну школу. Потім закончів Штатну руську ґімназію в Пряшові і Высоку школу педаґоґічну в Братіславі. Найперше учітельовав в русиньскых селах Леґнава, Малый Липник, потім на Середній педаґоґічній школі, Дванадцятьрічній середній школі, а наконець на Середній електротехнічній і на Стройницькій школі в Пряшові, скады в 1991-ім році одышов до пензії.

Успішнов  капітолов його жывота было мімошкольске діятельство на базі російского языка і літературы, в котрім за 20-річный період зохабив значный слід нелем в Пряшівскім краю, але в рамках цілой Словакії.

Немалый вплив на його жывотну і творчу путь мали його славны предкы, бо Гавриїл Бескид народив ся до вызначного роду Бескидовых – Михала, Ґриґорiя, Николая, Антонія (ґубернатор Підкарпатьской Руси) і цілой плеяды далшых, котры уж од половины 19-го аж по 20-те столітя внесли до русиньской історії, літературы, културы, церьковного і політічного жывота великый і незабытный вклад.

Русиньскый рух і навернутя Руського дому Русинам

По револуції 1989-го року актівно залучів ся до русиньского руху, найперше як ініціатор навернутя Русинам будинку Руського дому в Пряшові, котрый быв у 1965-ім році незаконно зоштатненый.

На то требало обновити членьску базу Руського клубу і Русиньского културно-освітнього общества Александра Духновіча, котры даколи діяли при Руськім домі в Пряшові. На тоты рокы так споминав:

„До той роботы ня заанґажовав Іван Бобак, мій бывшый колеґа, і Андрій Дрібняк. Нашы часты стрічі і діскусії переросли до гляданя архівных і іншых матеріалів. Была то довга і нелегка путь, покы вшытко стало на міру і Руськый дім в році 2002 ся навернув вшыткым Русинам Словакії, хоць в сучасности, на превеликый жаль, є неправом в руках малой ґрупы членів Фундації Руськый дім“.

Нажаль, до днешніх днів ся ведуть судны споры о незаконнім заснованю споминаной фундації, і великый сон Гавриїла Бескида, жебы знова Руськый дім быв у руках Русинів, ся почас його жывота не выповнив, хоць тому пожертвовав рокы свойой запаленой роботы.

Одкрыв Русинам многы історічны події і вызначных Русинів

Од вынику РОС і єй друкованых орґанів – Народных новинок і часопису Русин, але і неперіодічных выдань, Гавриїл Бескид часто приносив до редакції цінны матеріалы і документы, котры в тім пореволучнім часі пробуджаня Русинів із довгого „спаня“ были барз потребны і хосенны.

Нелегко позбераны документарны інформації о нашых вызначных особностях, о нашых вызначных історічных подіях публіковав на сторінках Народных новинок, часопису Русин, в русиньскых календарях, новинках Інфо Русин і літературных алманахах.

Немало статей Гавриїла Бескида появило і в загранічных русиньскых выданях, як наприклад в часописі Бесіда, котрый выдавать Стоваришыня Лемків в Польщі, в часописі Вседержавный русинськый вістник у Мадярьску, в новинках Podkarpatská Rus, якы выходять на Чехах, і в далшых.

Його мено є меджі 24 співпрацовниками в Encyclopedia of Rusyn History and Culture, котру выдав професор Павел Роберт Маґочій і професор Іван Поп (рр. 2003 і 2005), як і в україньскім выданю з назвов Енциклопедія історії та культури карпатських русинів (р. 2010). Сам упорядковав дві свої книжкы – Николай Бескид на благо Русинів, яка вышла в 2005-ім році, і Николай Бескид як субєкт і обєкт ітсоріоґрафії, котра вышла в році 2009.

Орґанізовав научны семінары, одкрывав памятны таблы

Богате діятельство Гавриїла Бескида ся не огранічує лем на публікачну роботу. Він быв ініціатором одкрытя памятной таблы Николайови Бескидови в Леґнаві і в Болдоґкйоваролі (Мадярьско), Александрови Бескидови в Абауйсантові (Мадярьско).

Гавриїл Бескид орґанізовав бісіду з писательом з Підкарпатя Васильом Сочком-Боржавином, научны семінары на тему 80 років Общества А. Духновіча в Пряшові, і до іншых подій, но головно до юбілеїв вызначных Русинів.

Актівно выступав на русиньскых форумах і як делеґат на дакілько Світовых конґресах Русинів, на научных семінарах в Мадярьску, Ужгороді, Пряшові і інде. Вєдно із дакотрыма членами русиньскых орґанізацій навщівляв занедбаны гробы вызначных Русинів, як наприклад в Чертіжнім.

По році 2008 ся му подарило обновити гріб свого предка Михаіла Бескида, котрый быв у Чертіжнім священиком 40 років. На цінтерю в Чертіжнім были обновлены і гробы такых вызначных особ, як Іреней Ханат і Юлій Ставровскый-Попрадов.

Покля му то здоровля позволяло, в Пряшові, де жыв, ходив на вшыткы русиньскы културно-общественны події, стрічав ся з людми, бісідовав з нима, мав добры односины і з молодов ґенераційов русиньскых актівістів і підтримовав їх.

Премія Антонія Годинкы

В остатніх роках здравотный стан Гавриїла Бескида не дозволяв му ходити на нашы події і стрічати ся людми, покля ся з дакым контактовав, лем телефонічно.

І зато якраз теперь, кедь в Будапешті проходила конференція з русиністікы, пришли за мнов председа Світового конґресу Русинів Штефан Лявинець, і довгорічный русиньскый актівіста, приятель Гавриїла Бескида, Тібор Мікловш Поповіч, котры ня інформовали, же Вседержавне общество русиньской інтеліґенції імени Антонія Годинкы нагородило тот рік Гавриїла Бескида Памятнов премійов імени Антонія Годинкы за вызначну діятельность у ділі сохраненя русиньской културы. Єдночасно ня попросили, ці бы єм премійю, плакету з діпломом, міг лавреатови доручіти.

Такой в неділю, по навернутю, контактовав єм Петра Крайняка мол., котрый з паном Бескидом утримовав тіснішый контакт, знав де конкретно жыє, і в якім є стані. Доїднали сьме ся, же премію му передам в понедільок, і він єй пак занесе Гавриїлови Бескидови.

Памятна премія му была передана у віторок 20-го септембра, у четверь 22-го септембра Гавриїл Бескид одышов на вічность.

Смертьов Гавриїла Бескида русинське середовиско, нелем на Словакії, страчать велику особность. Но плоды його великой роботы на хосен Русинів ту про нас будуть навсе. Вічная память, блаженый покій, пане Гавриїле!

Похорон Гавриїла Бескида одбуде ся в понедільок 26-го септембра 2022-го року о 12.00 год. в обрядовій салі Ґлорія в Пряшові.

Статя написана у співавторстві з Аннов Кузмяковов.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

На юбілей архієпіскопа Кіріла Василя зышли ся єпіскопи з веце держав

8. 5. 2025

Владыка Курт Бурнетт на навщіві Мукачовской єпархії

5. 5. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Manage Consent
To provide the best experiences, we use technologies like cookies to store and/or access device information. Consenting to these technologies will allow us to process data such as browsing behavior or unique IDs on this site. Not consenting or withdrawing consent, may adversely affect certain features and functions.
Functional Always active
The technical storage or access is strictly necessary for the legitimate purpose of enabling the use of a specific service explicitly requested by the subscriber or user, or for the sole purpose of carrying out the transmission of a communication over an electronic communications network.
Preferences
The technical storage or access is necessary for the legitimate purpose of storing preferences that are not requested by the subscriber or user.
Statistics
The technical storage or access that is used exclusively for statistical purposes. The technical storage or access that is used exclusively for anonymous statistical purposes. Without a subpoena, voluntary compliance on the part of your Internet Service Provider, or additional records from a third party, information stored or retrieved for this purpose alone cannot usually be used to identify you.
Marketing
The technical storage or access is required to create user profiles to send advertising, or to track the user on a website or across several websites for similar marketing purposes.
Manage options Manage services Manage {vendor_count} vendors Read more about these purposes
View preferences
{title} {title} {title}