lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Сумар дня на 13. червця/юнія 2024 р.

Севериян Косовскiй Севериян Косовскiй
13. 6. 2024
» Сумар дня

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 13. червця/юнія 2024 р.


Вмер Володимир Біланин

Як інформувал сайт Русинскы писателі Підкарпатя, 11. червця/юнія вмер, маючы 89 років, Володимир Біланин, єден з лідерів русиньского возродного руху по 1989 р. на Підкарпатю. Народил ся він 9. квітня/апріля 1935 р. В минулости долгы рокы был директором Ужгородского Дослідичо-Експериментального Заводу Нестандартного Заряджыня, при котрым фунґувал народный фольклорный ансамбль зо 120. членами, якій вюл. Посередництвом того ансамблю Білянин пошырювал русиньску культуру по цілым Совітскым Союзі. По політічных змінах 1989 р. был медже тыма, котры пережывали за свій нарід і хотіли йому принавернути права. Активно залучыл ся до возродного руху на Підкарпатю. Был членом президиі Народной Рады Русинів Закарпатя ци членом президиі Ужгородского Общества ім. Александра Духновича. Так само был членом комісиі, котра уділює Премію Александра Павловича за русиньску літературу. Сам был великым меценатом русиньской културы. За його справом вказало ся вельо русиньскых выдань. Вічна памят!


Цінне діло Варголя на граді Любовня

На граді Любовня выставили цінне діло Енді Варголя, в рамках експозициі ловецкого салоникa Палацу Любомирскых буде мож видіти го до кінця вересня/септембра тр. Директор Любовняньского Музею Далібор Микулик повіл, же іде о комплетне портфолийо Королевы Нытомбі. Його цінніст потверджує головно факт, же іде о так звану royal edition, значыт королівску едицию посыпану діамантовым порохом. Світово знаный твір Енді Варгола подарило ся в Старій Любовни выставити вдяка спілпрацы з Музейом Модерного Кумшту Енді Варголя в Меджелабірцях, одкаль го перевезли.


Апель о Рік Нацийональных Меншын

Делеґаты Соспільно-Культурного Товариства Німців (СКТН) на Шлеску Опольскым приняли в минулу суботу апель, жебы оголосити 2025 Роком нацийональных меншын і упамятіня Выжньошлезской Траґедиі. В суботу 8. червця/юнія прошла стріча, што была підсумуваньом минулого рока діяльности Товариства. За єдну з найважнійшых подій Рафал Бартек, ведучый СКТН, узнал тото, што уряд Коаліциі привернул 15. жолтня/октобра три годины вчыня німецкого языка як материньского/меншынового. Делеґаты выстосували апель до польского уряду, жебы оголосити 2025 Роком нацийональных і етнічных меншын. В однесіню до ближучой ся 80. річниці закінчыня ІІ світовой войны делеґаты выстосували апель, жебы упамятнити «Выжньошлезску Траґедию», як окрислят ся злочын проти людям того реґіону по 1945 році. Соспільно-Культурне Товариство Німців на Шлеску Опольскым то найвекша орґанізация німецкой меншыны в Польщы. Чыслит понад 24 тис. членів.


Шлезскій язык з підпором Міністерства Нацийональной Едукациі

Шлезскій язык і культура можут рахувати на фінансову підпору зо страны Міністерства Нацийональной Едукациі. Грошы будут переданы на написаня проґрамів вчыня і підручників шлезского языка для шкіл та роботу науковців і языковых експертів. Поінформувала о тым в четвер 6. червця/юнія 2024 р. міністра едукациі Барбара Новацка. То одповід на вето президента Анджея Дуды в справі новелизациі уставы о нацийональных і етнічных меншынах та о реґіональным языку. Новелизация уставы мала надати статус реґіонального языка шлезскому языкови. Такій статус має в Польщы тепер выключні кашебскій язык. Міністра повторила деклярацию посланкыні Монікы Росы, же коли президентскы выборы в будучым році выграт кандидат Громадяньской Коаліциі, то шлезскій язык буде уставово узнаный і буде вченый в школах. В комунікаті Канцеляриі Президента ПР написано, што піднимаючы рішыня о заветуваню пропозициі, президент узнал, што вымогы закону, «даючы можливіст узыскати шлезскым етнолектом статус реґіонального языка», не были сполнены.

ShareTweet

Повязаны дописы

Сумар дня на 30. червця/юнія 2025 р.

30. 6. 2025

Сумар дня на 27. червця/юнія 2025 р.

27. 6. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Спомож нас / Wesprzyj nas

Наш порталь можете чытати чысто дармо, але кєд маш охоту - можеш нас спомочы. Буде нам барз мило!

Жебы спомочы нас даком вплатом, без ниякых зобовязань, втисний притиск або зоскануй код QR.

Nasz portal jest darmowy, nie mamy (i nie chcemy) na nim reklam. Jeżeli masz ochotę - możesz wesprzeć naszą codzienną pracę.

Aby wspomóc nas jednorazową wpłatą, bez żadnych zobowiązań, kliknij przycisk lub zeskanuj kod QR.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Manage Consent
To provide the best experiences, we use technologies like cookies to store and/or access device information. Consenting to these technologies will allow us to process data such as browsing behavior or unique IDs on this site. Not consenting or withdrawing consent, may adversely affect certain features and functions.
Functional Always active
The technical storage or access is strictly necessary for the legitimate purpose of enabling the use of a specific service explicitly requested by the subscriber or user, or for the sole purpose of carrying out the transmission of a communication over an electronic communications network.
Preferences
The technical storage or access is necessary for the legitimate purpose of storing preferences that are not requested by the subscriber or user.
Statistics
The technical storage or access that is used exclusively for statistical purposes. The technical storage or access that is used exclusively for anonymous statistical purposes. Without a subpoena, voluntary compliance on the part of your Internet Service Provider, or additional records from a third party, information stored or retrieved for this purpose alone cannot usually be used to identify you.
Marketing
The technical storage or access is required to create user profiles to send advertising, or to track the user on a website or across several websites for similar marketing purposes.
Manage options Manage services Manage {vendor_count} vendors Read more about these purposes
View preferences
{title} {title} {title}