Сумар дня на 13. червця/юнія 2024 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 13. червця/юнія 2024 р.

Вмер Володимир Біланин

Як інформувал сайт Русинскы писателі Підкарпатя, 11. червця/юнія вмер, маючы 89 років, Володимир Біланин, єден з лідерів русиньского возродного руху по 1989 р. на Підкарпатю. Народил ся він 9. квітня/апріля 1935 р. В минулости долгы рокы был директором Ужгородского Дослідичо-Експериментального Заводу Нестандартного Заряджыня, при котрым фунґувал народный фольклорный ансамбль зо 120. членами, якій вюл. Посередництвом того ансамблю Білянин пошырювал русиньску культуру по цілым Совітскым Союзі. По політічных змінах 1989 р. был медже тыма, котры пережывали за свій нарід і хотіли йому принавернути права. Активно залучыл ся до возродного руху на Підкарпатю. Был членом президиі Народной Рады Русинів Закарпатя ци членом президиі Ужгородского Общества ім. Александра Духновича. Так само был членом комісиі, котра уділює Премію Александра Павловича за русиньску літературу. Сам был великым меценатом русиньской културы. За його справом вказало ся вельо русиньскых выдань. Вічна памят!

Цінне діло Варголя на граді Любовня

На граді Любовня выставили цінне діло Енді Варголя, в рамках експозициі ловецкого салоникa Палацу Любомирскых буде мож видіти го до кінця вересня/септембра тр. Директор Любовняньского Музею Далібор Микулик повіл, же іде о комплетне портфолийо Королевы Нытомбі. Його цінніст потверджує головно факт, же іде о так звану royal edition, значыт королівску едицию посыпану діамантовым порохом. Світово знаный твір Енді Варгола подарило ся в Старій Любовни выставити вдяка спілпрацы з Музейом Модерного Кумшту Енді Варголя в Меджелабірцях, одкаль го перевезли.

Апель о Рік Нацийональных Меншын

Делеґаты Соспільно-Культурного Товариства Німців (СКТН) на Шлеску Опольскым приняли в минулу суботу апель, жебы оголосити 2025 Роком нацийональных меншын і упамятіня Выжньошлезской Траґедиі. В суботу 8. червця/юнія прошла стріча, што была підсумуваньом минулого рока діяльности Товариства. За єдну з найважнійшых подій Рафал Бартек, ведучый СКТН, узнал тото, што уряд Коаліциі привернул 15. жолтня/октобра три годины вчыня німецкого языка як материньского/меншынового. Делеґаты выстосували апель до польского уряду, жебы оголосити 2025 Роком нацийональных і етнічных меншын. В однесіню до ближучой ся 80. річниці закінчыня ІІ світовой войны делеґаты выстосували апель, жебы упамятнити «Выжньошлезску Траґедию», як окрислят ся злочын проти людям того реґіону по 1945 році. Соспільно-Культурне Товариство Німців на Шлеску Опольскым то найвекша орґанізация німецкой меншыны в Польщы. Чыслит понад 24 тис. членів.

Шлезскій язык з підпором Міністерства Нацийональной Едукациі

Шлезскій язык і культура можут рахувати на фінансову підпору зо страны Міністерства Нацийональной Едукациі. Грошы будут переданы на написаня проґрамів вчыня і підручників шлезского языка для шкіл та роботу науковців і языковых експертів. Поінформувала о тым в четвер 6. червця/юнія 2024 р. міністра едукациі Барбара Новацка. То одповід на вето президента Анджея Дуды в справі новелизациі уставы о нацийональных і етнічных меншынах та о реґіональным языку. Новелизация уставы мала надати статус реґіонального языка шлезскому языкови. Такій статус має в Польщы тепер выключні кашебскій язык. Міністра повторила деклярацию посланкыні Монікы Росы, же коли президентскы выборы в будучым році выграт кандидат Громадяньской Коаліциі, то шлезскій язык буде уставово узнаный і буде вченый в школах. В комунікаті Канцеляриі Президента ПР написано, што піднимаючы рішыня о заветуваню пропозициі, президент узнал, што вымогы закону, «даючы можливіст узыскати шлезскым етнолектом статус реґіонального языка», не были сполнены.