lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Брак результатів
Вшыткы результаты

Русины собі в Братіславі припомянули 30 років од кодіфікації языка

Петро Медвідь Петро Медвідь
28. 1. 2025
» Вісти

В понедільок 27-го януара 2025-го року, точно 30 років од часу, коли одбыло ся святочне выголошіня кодіфікації русиньского языка на Словакії, Округлый стіл Русинів Словакії (ОСРС) зорґанізовав у столиці републікы – Братіславі, подію, котров Русины припомянули собі тот історічный момент.

https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2025/01/265-perehlad-tyznia-bratyslawa-30.mp3

Подія проходила при памятній таблі на інтернатах Дружба, котра кодіфікацію припоминать, і котра была там одкрыта у 2013-ім році. Якраз в конґресовій салі інтернатів Дружба в Братіславі одбыло ся святочне выголошіня кодіфікації.

По русиньскій гімні, котру заспівали участны, і яка одкрыла цілу споминову подію, поклали ся ку памятній таблі вінці. За ОСРС положыв вінець председа платформы Петро Штефаняк, за Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска (член ОСРС) його председа Ян Липиньскый, і за родічів дітей, котры ходять до Дітячого фолклорного ансамблю Рутенячік в Братіславі Йосиф Бадида.

Пак наслідовали приговоры. Наперед приговорив ся голова ОСРС Петро Штефаняк, по нім мав приговор председа Русиньской оброды на Словеньску (РОС) Мартін Караш. Якраз РОС была головным ініціатором і мотором кодіфікації перед 30-ма роками. Як Штефаняк, так і Караш в приговорах згодли ся в тім, же кодіфікації русиньского языка на Словакії была найвызначнішым моментом в історії Русинів по 1989-ім році.

Припомянули, же і вдяка тому днесь маєме свої медії, інштітуції, включно інштітуту на універзіті, же русиньскый язык може быти і на школах.

По приговорах председів докторандка Інштітуту русиньского языка і културы Домініка Новотна прочітала пару спомин єдного із головных кодіфікаторів – Василя Ябура. На кінцю заспоминав собі і Мілан Андраш, котрый довгы рокы быв председом Містной орґанізації РОС в Братіславі, і котрый выбавив, жебы якраз в просторах Дружбы могло одбыти ся святочне выголошіня кодіфікації. На святочнім выголошіню быв прямым участником.

Спомины Ябура і Андраша ясно вказали на то, же сітуація ани здалека не была легка. Было много тых, котры бойовали проти того, жебы Русины зреалізовали кодіфікацію.

Ябур споминав на то, як тыждень перед кодіфікаційов дістав телефонат, же кодіфікація не сміє ся зробити, а мусив схосновати свої контакты на Словацькій академії наук, жебы ся тому дефінітівно не заборонило. Андраш окрім іншого припомянув, же посланці Народной рады Словацькой републікы дістали матеріалы на людей, котры приготовльовали будьякым способом кодіфікацію, і тоты матеріалы їх мали діскредітовати. На основі того пак втогдышній председа влады Владимір Мечіар одклиав свою участь на кодіфікації.

Але кодіфікація наперек тому наконець одбыла ся, за што вшыткым, котры будьякым способом на тім взяли участь, ОСРС высловлює велику подяку.

Святочна подія пак продовжовала малым погощіньом в просторах Дружбы, котре забезпечів ОСРС.

ShareTweet

Повязаны дописы

Русины стрітили ся із представителями Рады Европы

22. 10. 2025
Ждыня, 12.10.2025; фот. архів СЛ

Поклін основательови Фундациі Рутеніка і колишньому Заступці Ведучого Стоваришыня Лемків

18. 10. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Спомож нас / Wesprzyj nas

Наш порталь можете чытати чысто дармо, але кєд маш охоту - можеш нас спомочы. Буде нам барз мило!

Жебы спомочы нас даком вплатом, без ниякых зобовязань, втисний притиск або зоскануй код QR.

Nasz portal jest darmowy, nie mamy (i nie chcemy) na nim reklam. Jeżeli masz ochotę - możesz wesprzeć naszą codzienną pracę.

Aby wspomóc nas jednorazową wpłatą, bez żadnych zobowiązań, kliknij przycisk lub zeskanuj kod QR.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

Брак результатів
Вшыткы результаты
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче