Михал Стариньскій – як єдиный здавал матуру з лемківского языка. Ґратулюєме!

Серед близко трьох соток тисячів тогорічных матуристів в Польщы нашол ся єден, котрого аркуш ріжнил ся од вшыткых інчых. В ліґницкым ІІ Загальноосвітнім Ліцею ім. Станіслава Выспяньского в віторок 6. мая 2025 рока Михал Стариньскій засіл до матуры з лемківского языка – єдиной такой в цілій Польщы.

То не была маніфестация «альтернативы», лем барз свідомый выбір. «Од самого початку хотіл єм писати матуру з лемківского. То было натуральне рішыня, бо уж моі старшы братя і сестра – Данько, Славко і Ольга, писали єй передо мном. Тіж в тот спосіб хотіл єм подякувати пану Укачови Возняковы, котрый нас вчыл долгы рокы» – оповідат молодый Лемко.

Михал од років діє в Лемківскым Ансамбли Пісні і Танця «Кычера», якій основал і котрого кєрівником єст його отец – Юрий Стариньскій. То середовиско, котре знат од наймолодшого. В родині, дома, на сцені – лемківскій єст все присутный. «Моі баба сут щестливы, зложыли мі ґратуляциі. Были єдном з першых осіб, до котрых єм задзвонил по написаню матуры з лемківского» – оповідат. Баба походят з Новой Веси, а другы – родом сут з Боґушы. Рішыня о здаваню матуры з того предмету не было маніфестацийом одвагы, але наслідством жытя, в котрым ся выховує. Жытя, в котрым тото, што лемківскє, єст тым природным, а не додатковым, деси обік.

«То моя хыжа»

Лемківскій то язык, якій має в Польщы статус офіцийного языка уставово узнаной етнічной меншыны, находит ся на списку матуральных предметів, але сігат по него лем жменя матуристів, в некотрых роках нихто. Тым барже символичне стає ся аж і тото єдно приступліня до еґзаміну. Вказує, же лемківска достоменніст не єст чымси прошлым ани реконструкцийом, лем тым, што фурт дозріват – тіж серед молодых.

Хоц матуриста был сам єден, то ціла процедура была проведена згідні з обовязуючыма вымогами – з еґзамінацийном комісийом, аркушом рыхтуваным Центральном Еґзамінацийном Комісийом. Нежаданы пробы здеконцентрувати матуристу ся не повели. «Вчас писаня [еґзаміну – прип. ред.] до салі влетіл чмель, але членам комісиі, котры ня пильнували, повело ся го прогнати» – сміє ся Миахл.

Еґзамін, котрый здавал Михал Стариньскій, реализуваный был на пошыреным рівни і основом было написати выпрацуваня, долгє на найменше 350 слів, на єдну з заданых тем. Тема перша звучала: Як в літературі представляна єст хыжа? Порівнай способы єй описуваня в вершах Володислава Грабана Предо мном і Перта Мурянкы Вікно на світ. Другом темом было одповісти на звіданя: В якій спосіб на еміґрациі можна плекати тото, што рідне? Проблем треба было розважыти, одкликуючы ся до фраґменту допису авторкы той статіі пн. Першый імпресаріо лемківской музикы, опубликуваного на портали, та до выбраного тексту з лемківской літературы.

«Писал єм першу тему. Предовшытком хыжа єст для ня місцьом, в котрым находиме безпеку, і до котрого радо вертаме. Таку думку подал єм во вступі мойой працы» – реляцийонує Михал. «Выбрал єм анализу вершів. То была цілком приємна тема до писаня. Матура была о годині 14.00 і был єм уж по написаню математикы, але лишыло ся мі іщы кус енерґіі на матуру з лемківского» – бесідує Михал.

Літо з Кычером

Тогорічный лемківскій матуриста сесой енерґіі буде іщы кус потрібувал. Хоц за ним уж штырі писемны еґзаміны: з польского языка, математикы, лемківского і анґлицкого языків, то перед ним іщы писемный з ґеоґрафіі та бесідуваны еґзаміны з польского і анґлицкого языків.

Окрем того Михал активні помагат при орґанізациі тогорічной едициі Медженародного Фольклористичного Фестівалю «Світ під Кычером». «Буду на ним пілотувал ансамлбі з інчых держав» – оповідат.

Фестіваль «Світ під Кычером» буде проходил од 27. черцвя/юнія до 6. липця/юлия. Неодолга явит ся детальный проґрам черговой едициі, але відомо уж, што свою участ потвердили ансамблі з Канады, Пілнічной Македоніі, Ґвінеі, Портуґалиі, Украіны, Арґентины, Косова і Костарикы. Першый концерт одбуде ся 27. червця/юнія в Ліґницкым Поли. Артистичны ґрупы з ріжных части світа будут презентувати свою народну культуру. Не бракне тіж очывидно выступу ґаздів – Кычеры. Як амбасадор лемківской культуры Кычера популяризує танці, музику, облечыня на західніх землях, але тіж часто выступує по вшелеякых закутинах світа.

«Кычера товаришыт мі од початку мого жытя і можу повісти, што стала ся його великом частином. Мам в ней вельох добрых знаємых. Думам, же з віком приходит такій момент, в котрым зачынаме розуміти кус веце і доціняме тото, што маме. Николи не одчувал єм ниякой пресиі звязаной з бытьом в Кычері. Аж і одворотні – єм вдячный, же єст, бо завдякы ней можу познавати новых люди, вказувати нашу культуру, але тіж ся єй вчыти. Маме нагоду звиджати світ і промувати фольклор Лемків не лем в Польщы, але як раз на цілым світі».

Заклик до молодых

Ансамбль Кычера через рокы діяльности громадил і громадит соткы, аж і тисячы молодых люди. Для части явит ся єдиным контактом з жывом лемківском культуром і языком. «Думам, же файні бы было, як бы люде не стыдали ся ґадати по свому помедже собом. Часто сут ситуациі, коли знаме, же хтоси єст з нашых, а бесідуєме по польскы» – трафні спостерігат Михал.

Зараз по своім Фестівали, буде Кычера од 10. до 15. липця/юлия брала участ в святкуваню 100-літя фольклористичного ансамблю Quadrille Sisteronnais, якій діє в Провансиі в полудньово-східній Франциі. Пак на зламі липця/юлия і серпня/авґуста ансамбль буде репрезентувал Польщу на 26. Медженародным Фестівали Культуры і Штукы Буюкджекмедже (Buyukcekmece) в Стамбулі, найвекшым місті Турциі. Фестіваль тот приниманый є за єден з найбарже престіжных конкурсів народной культуры на світі.

Тогорічный лемківскій матуриста по так активным літі плянує зачати студиі во Вроцлаві. «Хотіл бы-м піти до Вроцлавя і студиювати психолоґію, але будеме видіти, як піде мі решта матур, бо порогы на тот напрям сут высокы» – оцінят.

Сердечні ґратулюєме Михалови детермінациі в здаваню додатковой матуры і желаме вельох пунктів, котры уможнят реализацию дальшых ціли.

Мотузок до аркуша найдете гев: MMZZ-R0-100-2505.