Фолклорный фестівал Русиньска ватра отворить свої браны уж 14-ый раз. Навщівници фестівалу можуть зажыти културу на властній скорі в прекраснім оточіню пригранічного села Малый Липник коло рікы Попрад. 14-ый рочник має інтересный супроводный проґрам, котрый збогатить проґрамовы блокы.
Фестівал одбуде ся традічно почас другойо юлового вікенду, в днях 11-го аж 13-го юла 2025-го року. Єднако як перед роком подія буде проходити на луці опроти фотбалового гріска. Простор має ліпшый потенціал про розшырьованя актівностей і споїня з паліньом ватры.
По успіху 13-го рочника буде пятніцьовый проґрам збогаченый о два проґрамовы блокы. Фестівал одкрыють дітячі фолклорны колектівы, котры ся на головній сцені представлять в проґрамі Світ дітей. По нім буду наслідовати концерт з назвов Співы мого роду, в котрім заспівають лавреаты або участници послідніх рочників того конкурзу, якый орґанізує Русиньска оброда на Словеньску.
Пятніцьовый проґрам завершыть ся концертом русиньской співачкы Іваны Брілловой, Народной музикы Матєя Топлоьовского і клавірісты Петра Шарішского. Тот одбуде ся в рамках порґраму Вечур русиньскых голосів на головній сцені о 20.30 год. Проґрам пак буде продовжовати школов народного танця, яка буде скапчана із забавов, котру буде грати Народна музика Матєя Топольовского.
В суботу фестівал одкрыє свої браны о другій пополідне ґастрофестівалом під назвов З реґіоналной кухні, і двома выставами в окремых шатрах.
В тот день навщівници будуть годны видіти три фолклорны проґрамы, котры уж дакілько років суть постояннов частьов фестівалу. Представлять ся в них колектівы з близкой околіці, але і з Бардейова, Свідника, Баньской Быстріці ці Братіславы.
Назвы трьох суботніх проґрамів суть Мозаіка реґіону, Вітайте, сусідове, і Перелеть пташку. Мозаіка реґіону тот рік буде з реґрутьсков тематіков. В рамках тых трьох проґрамів буде мож видіти, меджі іншыма, Марію Мамріллову, Барвінок, Кечеру, Маковіцю, Фолклорный ансамбель Рутенія, але і далшых.
В третім проґрамі буде выступати Універзітный фолклорный колектів Младость із Баньской Быстріці, котрый одпрезентує танечный і музичный репертоар із Горегроня, де колись жыло русиньске населіня.
На своє собі прийдуть і діти, орґанізаторы про них почас цілого фестівалу приготовили актівности, атракції і творчі дільні.
Што до супроводного проґраму, і тот є богатый. Можете ся тішыти на танечного лектора Штефана Ганзелія з партнерков Геленов Копчовов, котры в пятніцю научать вас танці із Шарішского Ястрабя. Почас суботньой школы лектор Славомір Ондєйка з партнерков Аґатов Краусовов буде учити танці із Тихого Потока (Штельбаху).
Чекать вас і бісіда зо зберательков і фолклорістков Домінков Сакмаровов, котра приближыть традічну русиньску одежду і їй шпеціфікы. Почас цілого фестівалу буде проходити і выстава репродукцій творів Енді Варгола, а в суботу навщівникам ку тому дає выклад директор Музея модерного уменя Енді Варгола в Меджілабірцях – Мартін Цубяк.
То лем часть із того, што вас чекать на Русиньскій ватрі на Малім Липнику.
Фестівал в неділю дополідне закончіть свята літурґія на церьковнославяньскім языку в містнім Ґрекокатолицькім храмі свв. Козмы і Даміяна. Із концертом духовной пісні ся представить Литманівка з Литмановой.
Автор: Петро Штефаняк