В Пряшові зышли ся Русины на пятім языковім конґресі

Од 10-го до 12-го септембра 2025-го року в просторах Пряшівской універзіты в Пряшові проходить V. Меджінародный конґрес русиньского языка, котрого головным орґанізатором є Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові.

На конґресі почас трьох днів із своїма рефератами будуть выступати русиньскы языкознателі але і люди з области языковой практікы із Словакії, Польщі, Україны, Сербії, Чеськой републікы, Хорватії, Мадярьска, Румунії, Канады, Споєных штатів Америкы, Італії, причім векшына з них є присутна на конґресі, часть рефератів буде онлайн.

На одкрытю конґресу, котре почало русиньсков гімнов, взяли участь і честны гості, меджі котрыма быв ректор Пряшівской універзіты в Пряшові (ПУ) Петер Коня, директорка Центра языків і култур народностных меншын ПУ Аннамарія Коньова, Крістіна Пекарова із Уряду уповномоченого влады Словацькой републікы про народностны меншыны ці другый віцепріматор міста Пряшів Петро Крайняк.

Русиністіка має молодых людей

V. Меджінародный конґрес русиньского языка своїм приговором одкрыла Анна Плішкова – директорка Інштітуту русиньского языка і културы ПУ.

Тота припомянула, же дотеперь лем єден языковый конґрес одбыв ся мімо Словакії, і то в Польщі. То, же одбывать ся уж пятый раз, значіть, же русиньскы языковы конґресы мають уж свою історію.

„За нами є довга і нелегка путь. Конґрес є в році вызначных юбілеїв,“ повіла Плішкова, і припомянула, же тота подія одбывать ся в Році русиньского языка выголошеного Округлым столом Русинів Словакії, коли припоминаме собі 30 років од святочного выголошіня кодіфікації русиньского языка на Словакії.

Но так само припомянула, же в тім році собі припоминаме і 25 років высошкольской русиністікы на Словакії.

„Роботу людей, котры роблять із языком, є видіти. Успіхы русиньского языка суть нашыма сполочныма успіхами,“ повіла Плішкова у своїм приговорі з тым, же вказала і на людей з русиньскых масмедій, театру ітд. Так само подяковала вшыткым молодым колеґам, котры суть абсолвентами русиньского інштітуту і днесь його робітниками, докторандці, котры помогли з орґанізаційов копнґресу. За словами директоркы інштітуту русиністіка має молодых людей, і зато має і перспектіву.

Плішкова закінчіла свій приговор припомянутьом, же в тім році, коли святкуєме 30 років од кодіфікації, вмер другый із двох головных кодіфікаторів Василь Ябур, і попросила участных о минуту тиха.

Видиме спохыбовньованя Русинів і теперь

Із своїма приговорами выступили і честны гості. Ректор ПУ Петер Коня насамперед подяковав за величезну роботу, котру Інштітут русиньского языка і културы ПУ робить про захованя і розвиток русиньского языка і културы.

У своїм приговорі припомянув і то, же іщі і днесь, 35 років по обновліню леґітімности існованя Русинів, видиме спохыбньованя того, же існує русиньскый язык, русиньска література, култура, же суть голосы, котры спохыбнюють оправданость існованя русиньского інштітуту на Пряшівскій універзіті.

„Русины суть народ середньой Европы, котрый найвеце вытерпів у 20-ім столітю із тых народів. Знайшли ся в шестьох державах, позначіли їх депортації, неіснованя, асімілація,“ повів ректор з тым, же наперек тому по 1989-ім році Русины почали ся дінамічно розвивати.

„Русины суть неділительнов, інтеґралнов частьов нелем нашой історії, але і теперішности, а вірю, же і будучности,“ закінчів ректор універзіты свій приговор.

Віцепріматор Пряшова Петро Крайняк подяковав у своїм приговорі ректорови Коньови, але і його попередникови Рене Матловічови, же дали покровительство над высокошкольсков русиністіков на Пряшівскій універзіті.

Крайняк припомянув, же Пряшів є світовов „столицьов Русинів“, в котрій одбыли ся многы вызначны про наш народ історічны дії в старшій і новшій історії. „Вітайте в Пряшові – вітайте дома,“ закінчів Крайняк свій выступ.

Участным приговорила ся і представителька Уряду уповномоченого влады СР про народностны меншыны Крістіна Пекарова. Тота оправдала неучасть уповномоченого Акоша Гороня, котрый з робочіх причін не міг прийти на конґрес, но русиньска комуніта є за їй словами про уповномоченого і його уряд важна, о чім свідчіть і їй участь.

Конґрес свідчіть о контінуіті і інтересі

По приговорах честных гостів отворила робочу часть конґресу Зденка Цітрякова із Інштітуту русиньского языка і културы ПУ.

„Є про нас честь, же можеме надвязати на традіцію орґанізованя языковых конґресів, котров ся в 1992-ім році зачала нова етапа научной рефлексії о русиньскім языку,“ повіла Цітрякова.

„Днесь, по 33-ох роках од першого конґресу а зарівно в Році русиньского языка, в якім собі припоминаме 30-ый юбілей кодіфікації русиньского языка на Словакії, одкрываме V. Меджінародный конґрес русиньского языка, котрый свідчіть о контінуіті і роснучім значіню нашого языка, його досліджованя і інтересі о нього.“

Як далше повіла Цітрякова, проґрам конґресу є зоставленый так, жебы дав простор не лем презентовати досягнуты выслідкы в окремых країнах, але представив і недорішены вопросы ці перспектівы і планы до далшых років.

„Так само конґрес має вытворити простор і на шыршу діскусію ку вопросам і темам, котры зістають недорішены протягом дакілько конґресів. Цільом конґресу є вытвортити штонайкомплекснішый образ о актуалнім стані, вызвах і перспектівах перед котрыма наш язык стоїть.“

Три дні богатого робочого проґраму

Конґрес далше продовжує робочов частьов. Почас трьох днів участників чекать богатый проґрам. Окремы секції має Словакія, Польща, Україна, в єдній секції будуть рефераты із Хорватії і Сербії, так само має сполочну секцію Мадярьско і Румунія. Окрема секція буде і на общу тему русиньского языка, а так само на практіку русиньского языка.

На конґресі із своїма рефератами выступають такы познаты особности із области карпаторусиністікы як Павел Роберт Маґочій, Михайло Фейса, Михаіл Капраль ці Олена Дуць-Файфер. Но актівну участь із рефератами беруть і далшы вызначы лінґвісты як Лука Калві із Італії, Михал Вашічек із Чеськой републікы ці Натан Маркс із Споєных штатів Америкы.