Маґурскій Нацийональный Парк закупил ґрунты долины Незнайовой

Фундация Орлен передала Маґурскому Нацийональному Паркови 3,5 млн зл, жебы тот выкупил веце як 50 гектарів терену долины села Незнайова. То важна обшыр для охороны беркутів, а для лемківской спільноты – нашой спадковины.

Протокіл переданя цінных теренів підписали 18. вересня/септембра 2025 р. в Крампній вчас святкуваня 30-літя істнуваня Маґурского Нацийонального Парку. Властительом землі, ґрунтів села Незнайова, є од тепер Маґурскій Нацийональный Парк. В будучым обшыр самого Парку будут хотіти повекшыти о речену долину.

«Незнайова то послідня долина Низкого Бескіду на обшыри нашой ґміны, котра не єст забудувана, єст дика і з вынятковом природом. Продаєме тот терен Паркови, жебы го хоронити і маме ґаранцию, же Парк буде дбал о тоты природничы ресурсы» – бесідує війт ґміны Санкова Малґожата Малух.

Oбшыр, о котру звекшыл ся Парк, дале буде доступна для туристів – мож через село перейти піше або роверами, але не буде доступный під приватны інвестициі. Парк хоче заховати єй в незміненій формі.

Єдине такє жытлиско беркута і свідоцтво істориі реґіону

Протокіл переказаня землі підписали в Едукацийно-Музейным Осередку в Крампній війт ґміны Малґожата Малух і директор Маґурского Нацийонального Парку Норберт Кєць. Закуп долины од самоуряду уможнила спілпраца з Орлен.

«Завдякы підпертю Орлен повекшаме Маґурскій Нацийональный Парк. То вынятковый момент, котрый вказує, же одповідальный бізнес може реальні підперати охорону природы. Особливо цінным є для нас, же підпераме діяня для астрябоподібных птахів з маєстатичным беркутом, символом силы і свободы натуры, але і нашой фірмы. Тішыме ся, же можеме быти частю процесу о основным значыню для реґіону Низкого Бескіду, але тіж для цілой державы і будучых поколінь» – підкрислят Яцек Мазурчак, директор Бюра Реляций з Оточыньом Орлен.

Для Фундациі Орлен внесок Маґурского Нацийонального Парку был вынятковый як раз з причыны беркута, котрый находит ся в лоґо фірмы. «Тішыме ся, же завдякы нашій дотациі терен остал забезпеченый і стане ся частю Маґурского Нацийонального Парку. То не лем хосен для природы, але тіж для місцевой спільноты, котра може заховати контакт з диком природом Низкого Бескіду» – бесідує др Катажына Гарпак, презеска Фундациі Орлен.

Долина Незнайовой то вынятковый терен під культуровым і природничым оглядом. То жытлиско беркута – птаха з родины астрябуватых, котрый в Польщы выступує вынятково рідко.

Для Лемків то місце важне, бо єст свідоцтвом давного, богатого жытя спільноты. Найдеме там придорожны кресты, капличкы, цмонтір.

«Долина Незнайовой то не лем жытлиско рідкого ґатунку птаха, але тіж обшыр о великій культурній вартости. То першый крок до повекшыня границ парку» – заповідат Норберт Кєць, директор МНП.

Незнайова як выняткова особливіст в скали Польщы і Европы

Підсекретар стану в Міністерстві Климату і Середовиска, головный консерватор природы, Міколай Дорожала назвал проєкт красным.

«То вказує, што добро природы, природнича і культурна спадковина сут чымсым, што повинны сме разом хоронити. В Польщы маме штораз векшу соспільну свідоміст на каждым рівни, од найменшой ґміны по найвекшы аґломерациі, та величезных выкликів, перед котрыма стоіме: климатичных змін, отепляючого ся климату, нестабільного климату, сушы, котра досігат вельо теренів, особливо в центральній Польщы. Мусиме получыти силы. Фірмы, інституциі, самоурядовы орґаны, центральны власти орґанізуют спільны проєкты, бо лем в такій спосіб можеме системово хоронити природу. Барз ся тішу з того проєкту, на котрый смотріли сме з великом надійом. Треба хоронити тот кавальчык землі, котрый єст унікатом в скали Польщы і Европы. Такых місц єст штораз менше. Мусиме зробити вшытко, жебы тоты місця хоронити не лем для себе, але головні для будучых поколінь» – підкрислил Міколай Дорожала.

Самоуряд Ґміны Санкова піднял рішыня, же передаст 50 гектарів в долині Незнайовой Маґурскому Нацийональному Паркови, жебы сохранити тото выняткове місце, жебы не пішло на комерцийны ціли.

«Самоуряды сут стражниками достоменности свого терену і спадковины, котрыма в даякій мірі заряджяют. Ґміна Санкова єст особлива. Єдна трета ґміны то полемківскы обшыри, котры по ІІ світовій войні опорожніли або были выселены. В звязку з тым, гейбы вернули до натуры. Терены тоты становлят красны долины, днес барз натуральны. То вынятковы місця, котрых уж в Польщы вельо ся не лишыло. Зато чуєме ся одповідальны за тото, жебы заховати природниче дідицтво. Стараме ся плекати тоту спадковину, котру маме, так в контексті фауны, флоры, як тіж в історичным контексті культурной дідовизны. В Незнайовій тоты вшыткы елементы ся єднают. Залежыт нам, жебы было тото заховане. Днес єст велика пресия на туристичну забудову, літні хыжкы. Очывидно туристика єст сутьовым елементом розвитку ґміны, але сут місця, котры хочеме заховати, жебы становили свідоцтво і пересланя для будучых поколінь» – повіла Малґожата Малух, війт ґміны Санкова.

Незнайова – довоєнный центр серединной Лемковины

Меджевоєнна Незнайова была типовым лемківскым селом, хоц заскакуючо «модерным» як на одлеглы обшыри Низкого Бескіду. В центрі села діяла почта, а почтар каждого дня ходил до Ґладышова за листами і лучыл мешканців зо світом. Фунґувал тіж постерунок Державной Поліциі – як наступник бывшой австрийской жандармериі – котрый не лем пильнувал  порядку, але тіж дрібницьово рапортувал горі політичне і реліґійне жытя села.

Рапорт з 1923 рока вычыслил 356 Лемків і лем пару осіб, якы деклярували ся Украінцями, без Поляків і Жыдів. Што цікаве, аж сотка мешканців симпатизувала з Польском Социялистичном Партийом, што вказує, же в гірскым селі дискутували о будучности державы і своій достоменности.

Важным місцьом стріч была народна школа, в котрій вчыли по рускы і де одбывали ся сельскы зобраня. В 1936 році основана была чытальня ім. Михала Качковского  – мала, але амбітна пляцівка з колекцийом парудесятьох книжок. Орґанізували гын одчыты, прелекциі і представліня – для вельох была то єдина нагода, жебы послухати о справах векшого світа.

Меджевойня то тіж час реліґійных змін – част села перешла на православія, вознесли нову святыню, а стара церков зачала нищіти. Незнайова балянсувала медже традицийом а модерным: з єдной страны заховувала свій локальный, консервативный характер, з другой – штораз міцнійше інтересувала ся і анґажувала в справы ІІ Польской Республикы, з єй політиком, пресом і адміністрацийом.