Коли Ісус Хрістос робив даяке чудесне діло або штось говорив, вшытко мало свій ціль, своє значіня. Ісус не робив ани нич не говорив лем так.
І днешня подія з Євангелія, коли приходить ку Ґалілейскому морю, народ тиснув ся ку Ньому, жебы могли чути Його слова. Ісус выхосновав, же были там лодькы із котрых рыбарі вышли і полокали сіті. Насів до єдной із них, котра належала Сімеонови Петрови, і говорить йому, оддплав недалеко од берега. І так Він учів народ. І народ слухав Його слова.
Мы не знаме, што Ісус учів. То было потрібне про тых людей і самого Петра. Про нас выстрачіть знати і прияти то, што нам днешнє Євангеліє хоче передати.
Коли Ісус закончів учіти, говорить Петрови: Одплав до глубшой воды і спустьте сіті. Петро, котрый цілу ніч намагав ся і без успіху, теперь невыспатый, перемерзнутый, намерзеный, чує слова: Теперь так зроб! Петро як тот, што выростав при ловліню рыб, знав добрі техніку і час як ловити рыбы. Знав, же треба ловити в ночі, не на полудень. І так говорить Ісусови: Учітелю, або ґреческы Повелітелю – приказуючій, мы намагали ся, і мы нич не хопили. Моя лоґіка, мій розум, мої ціложывотны скушености мі говорять, же тото є без хосну, теперь спущати сіті. Но на твоє слово я так зроблю.
Называть Ісуса Повелітель – Приказуючій – Ты маш владу приказати рыбам, жебы наповнили сіті. А зато я так зорблю, послухну.
А кедь Петро зробив подля Хрістовых слов, поїмало ся так велике множество рыб, же лодька ся наповнила і сіті ся торгали. Сокоро іншы рыбарі были закликаны прийти помочі, а наповнили ся і їх лодькы. Петро собі не узурпує: тадь то мої рыбы, мі наказав Ісус, не вам. Но так як при розмножіню хлібів, коли вшыткы їли і понаїдали ся, і ту наповнили ся ся вшытки лодькы.
Петро собі усвідомив, коли він своїма силами пробовав, не вышло з того нич, а коли на приказ Хріста послухав, успіх быв великый. Знав же то не є його діло, але Хрістове, зато собі не привластнює, але ділить ся з іншыма, а вшыткы мають повны лодькы.
Тото є посолство днешнього Євангелія – послухати слово Хріста, і коли то є проти нашого думаня, проти нашых арґументів, нашых знань, нашы жывотных скушеностей. Коли сьме в покушіню повісти – тадь я знам то ліпше. Коли хочеме собі зарядити наш жывот подля себе, же мы то знаме ліпше, но тогды мусуме признати – мы намагали ся а нич із того не вышло.
Но коли доволиме Хрістови вступити до нашого жывота, послухаме проти нашого мудрованя – тогды і мы як і апостолы зазнаме великый успіх, не лем про земный жывот, але головно про вічный жывот. Слава Ісусу Хрісту!
В неділю, 12. октобра 2025 р., о 9.00 год. проґрам «Слово», котрый реалізує єромонах Маркіян, ЧСВВ. Повторіня 12. октобра 2025 р. о 12.00 год. і 13. октобра 2025 р. о 2.00 год. за русиньскым часом.