«Слово» – Праздник Сошествія Святого Духа – неділя, 9.00 год.

Ісус Хрістос часто припоминав ученикам о приході Святого Духа – як того, котрый їх припомяне, потішыть, буде вести ку цілій правді.

І перед своїм вознесіньом на небо, коли їм давать спасителный наказ іти до цілого світа а робити учеників зо вшыткых народів, крестити і научіти сохраняти вшытко, што їм наказав, їм повів: перебудьте іщі в місті, покы не будете вызброєны силов із небес. Очекуйте приход Святого Духа, а аж тогды ся розходьте по світі і проповідайте Євенгеліє.

А ученикы так робили, молили ся каждый день, очековали дану їм обіцянку. А Ісус їм не повів, коли ся то стане. Они терпезливо чекали десять днів. На десятый день і пятьдесятый по Воскресіню зышов на апостолів Святый Дух.

Коли были на молитвах, нараз ся спустив силный вітор і гукот, якбы ішла велика буря, а над учениками ся появили языкы якбы із огня. Над каждым із них ся розділив єден. А были вшыткы наповнены Святым Духом. Мали вонкашній вид языків і вид огня. Не мали природу огня. Але чом праві такым способом сходить Святый Дух? Бо огень гріє, давать світло, но і палить. А Ісус повів скорше: Як прийде Дух правды, буде вести ку цілій правді. Укаже світу, што є гріх, справедливость і суд.

Святый Дух указує, што є гріх. Ґреческе словко гамартія – што означує не дійти до ціля, минути ціль. Є то способ жывота, котрый не веде до ціля. До ціля правдивого, то є до вічности. Но Ісус говорить, же Святый Дух укаже і наслідок гріха. То є, де веде гріх. А де він веде? До вічной погыбелі. До вічного огня.

Апостолам є даный Святый Дух в подобі огня, жебы ішли а палили в людьскых сердцях гріх, жебы очіщовали тых, котры того захотять. Бо Бог решпектує слободну волю каждого. А так їм давать знати і видом огня, хто ся дасть спалити тым огньом очіщаючім, не зазнать того огня палячого у вічности.

Сходить і в подобі языків. Чом такый способ? Жебы указати на дашто глубоке. Коли колись по потопі світа зачав новый жывот, гріх быв потопленый, вшыткы дыхали очіщены од гріха воздух, і перед людством была дана можность нового початку. Но люде скоро забыли. Мали єден язык, были єдным народом. Не остали у своїх граніцях, але вырішыли поставити вежу аж до неба і збудовати собі імя. Не Господу Богу, але собі. Може тым у своїй пыхі собі думали, уж ся не боїме ани той потопы, поставиме вежу аж до неба, уж нас нич не огрозить.

А Господь єдным моментом помішаня языків їм указав, якы суть дурны людськы задумы. І перестали ся розумити і ставляти а ся порозходили по цілій землі. Тото єдиніня не принесло хосен, праві навспак, принесло шкоду. Теперь сходить на учеників Святый Дух. А они проповідають а выткы зачудовано їх слухають, штоже ся то діє. Тадь вшыткы Жыды, котры уж были порозходжаны по іншых народах і прияли уж їх язык, нараз розумили то, што апостолы говорять.

Святый Дух вытворять нову єдность. Єдность Духа. Тыж їм давать ту запаленость і смілость іти проповідати. Тоты, котры перед тым бояли ся, жыли в страху за запертыма дверями, теперь сміло выходять, бісідують. А коли їх ай збичують, они народованы за то, же імени Хріста могли перенести і раны. Тото є робота Святого Духа в апостолах, а тото хоче робити Святый Дух і в нас.

Просьме прото най і нас наповнить, най спалює то небоже в нас, най очіщує наше сердце, і запалить в нім огень любви ку Богу, най просвіщать, най вытворять ту єдность в нашых родинах, парохіях, в народі. Най давать нам силу не бояти ся і свідчіти о імени Хріста, же сьме хрістіаны, же належыме Хрістови.

Жебы коли треба, выдали сьме тото свідчіня і за ціну утраты земных благ, може і властного жывота. А так каждый день обертайме ся молитвов ку Святому Духу: Царю небесный, Утішытелю… прийди і всели ся в нас… Слава Ісусу Хрісту!

В неділю, 31. мая 2026 р., о 9.00 год. проґрам «Слово», котрый реалізує єромонах Маркіян, ЧСВВ. Повторіня 31. мая 2026 р. о 12.00 год. і 1. юна 2026 р. о 2.00 год. за русиньскым часом.